Объяснение:
Вираз {\displaystyle 0^{0}}{\displaystyle 0^{0}} (нуль в нульовому степені) багато підручників вважають невизначеним і позбавленим сенсу[1]. Пов'язано це з тим, що функція двох змінних {\displaystyle f(x,y)=x^{y}}{\displaystyle f(x,y)=x^{y}} в точці {\displaystyle (0,0)}{\displaystyle (0,0)} має неусувний розрив. Справді, уздовж додатного напрямку осі {\displaystyle X,}{\displaystyle X,} де {\displaystyle y=0,}{\displaystyle y=0,} вона дорівнює одиниці, а вздовж додатного напрямку осі {\displaystyle Y,}{\displaystyle Y,} де {\displaystyle x=0,}{\displaystyle x=0,} вона дорівнює нулю. Тому ніяка домовленість про значення {\displaystyle 0^{0}}{\displaystyle 0^{0}} не може дати неперервну в нулі функцію.
Деякі автори пропонують домовитись про те, що цей вираз дорівнює 1.
Объяснение:
а)
{х+2у=18
-х+3у=2
Метод сложения
5у=20
у=20/5
у=4
Подставляем значение у в одно из уравнений
-х+3у=2
-х=2-3*4
х=-10
ответ (-10;4)
б)
{3х+7у=31 умножаем на 2
2х+9у=12 умножаем на (-3)
{6х+14у=62
-6х-27у=-36
Метод сложения
-13у=26
у=26/(-13)
у=-2
Подставляем значение у в одно из уравнений
3х+7у=31
3х-14=31
3х=31+14
3х=45
х=45/3
х=15
ответ: (15;-2)
в)
{2х+3у=5 умножаем на (-5)
5х-7у=-2 умножаем на 2
{-10х-15у=-25
10х-14у=-4
Метод сложения
-29у=-29
у=1
Подставляем значение у в одно из уравнений
2х+3у=5
2х+3*1=5
2х=5-3
х=2/2
х=1
ответ (1;1)
