Дві сторони трикутника дорівнюють 2,7 см і 4,2 см. Якому цілому числу сантиметрів НЕ може дорівнювати третя сторона трикутника?
А) 2 см; Б) 4 см; В) 6 см; Г) 8 см.

7 . Один з гострих кутів прямокутного трикутника на 30° менший від другого, а гіпотенуза трикутника дорівнює 8 см. Знайдіть менший з його катетів.
А) 2 см; Б) 4 см; В) 5 см; Г) 6 см.

8. У трикутнику два кути дорівнюють 60° і 50°. Знайдіть кут між прямими, що містять бісектриси цих кутів.
А) 125°; Б) 115° ; В) 65°; Г) 55°.

9. Периметр трикутника дорівнює 16 см. Якою НЕ може бути довжина однієї з його сторін?
А) 8 см; Б) 7,5 см; В) 7 см; Г) 2 см.

|10. Бісектриса кута при основі рівнобедреного трикутника
дорівнює основі цього трикутника. Знайдіть кут при основі
цього трикутника.
А) 60°; Б) 72°; В) 84°; Г) 96°.

11. Зовнішні кути трикутника відносяться як 3 : 5 : 7. Знайдіть менший з внутрішніх кутів трикутника.
А) 12°; Б) 24°; В) 60°; Г) інша відповідь

12. У прямокутному трикутнику один з кутів дорівнює 60°, а сума меншого катета і медіани, проведеної до гіпотенузи,дорівнює 10 см. Знайдіть гіпотенузу трикутника.
А) 6 см; Б) 8 см; В) 10 см; Г) 15 см.

👇

Открыть все ответы

Ответ:

karamanilya

05.06.2022

по действиям).
1) 60 * 0,5 = 30 (км) - проехал первый мотоциклист до выезда второго;
2) 162 - 30 = 132 (км) - расстояние, которое они проехали вместе навстречу друг другу;
3) 60 + 50 = 110 (км/ч) - скорость сближения;
4) 132 : 110 = 1,2 (ч) - время в пути до встречи.

уравнение).
Пусть х (ч) - ехал до встречи второй мотоциклист, тогда (х + 0,5) ч ехал до встречи первый мотоциклист. Уравнение:
60 * (х + 0,5) + 50 * х = 162
60х + 30 + 50х = 162
60х + 50х = 162 - 30
110х = 132
х = 132 : 110
х = 1,2
ответ: 1,2 ч ехал второй мотоциклист до встречи с первым.

4,5(76 оценок)

Ответ:

hjhytu

05.06.2022

По определению, $\left\{\underset{n\rightarrow\infty}{lim}x_n=L\right\}\Leftrightarrow\forall\varepsilon 0 \ \exists N: \ \forall n\geq N\rightarrow\left|x_n-L\right|$

Т.к. в обоих случаях нужно обосновать, что L=0, определение преобразуется в утверждение $\left\{\underset{n\rightarrow\infty}{lim}x_n=0\right\}\Leftrightarrow\forall\varepsilon 0 \ \exists N: \ \forall n\geq N\rightarrow\left|x_n\right|$

2) $x_n=\dfrac{a}{n}$

|x_n|

А значит, если взять $N=\left[\dfrac{|a|}{\varepsilon}\right] +1$ (*), $\forall\;n\geq N\to |x_n|$ . И правда: $\dfrac{|a|}{\varepsilon}$

(*) Очевидно, что для любого допустимого значения $\varepsilon$ выражение $\left[\dfrac{|a|}{\varepsilon}\right] +1$ определено и конечно, и при этом натуральное число (как сумма неотрицательного целого числа и 1). (*)

А это и означает, что предел данной последовательности равен 0

4) $x_n=\dfrac{2+(-1)^n}{n}$

|x_n|

$|2+(-1)^n|=\left\{\begin{array}{c}2-1=1,n=2k-1,k\in N \\2+1=3,n=2k,k\in N \end{array}\right. \Rightarrow |2+(-1)^n|\leq 3\; \forall n\in N$

А значит, если взять $N=\left[\dfrac{3}{\varepsilon}\right] +1$ (**), $\forall\;n\geq N\to |x_n|$ . И правда: $\dfrac{|2+(-1)^n|}{\varepsilon}\leq\dfrac{3}{\varepsilon}< \left[\dfrac{3}{\varepsilon}\right] +1=N\leq n \Rightarrow \dfrac{|2+(-1)^n|}{\varepsilon}< n \Rightarrow |x_n|$

(**) Очевидно, что для любого допустимого значения $\varepsilon$ выражение $\left[\dfrac{3}{\varepsilon}\right] +1$ определено и конечно, и при этом натуральное число (как сумма неотрицательного целого числа и 1). (**)

А это и означает, что предел данной последовательности равен 0

___________________________

2) a=1. Тогда $x_1=\dfrac{1}{1}=1; x_2=\dfrac{1}{2}; x_3=\dfrac{1}{3}; x_4=\dfrac{1}{4}; x_5=\dfrac{1}{5}; x_6=\dfrac{1}{6}$

$x_1=\dfrac{2+(-1)^1}{1}=1;\;x_2=\dfrac{2+(-1)^2}{2}=1\dfrac{1}{2};\;x_3=\dfrac{2+(-1)^3}{3}=\dfrac{1}{3};\;x_4=\dfrac{2+(-1)^4}{4}=\dfrac{3}{4};\;x_5=\dfrac{2+(-1)^5}{5}=\dfrac{1}{5};\;x_6=\dfrac{2+(-1)^6}{6}=\dfrac{1}{2}.$