You already have plans for the summer у тебя уже есть планы на лето parents bought me a ticket to computer camp for 3 weeks родители купили мне путевку в компьютерный лагерь на 3 недели
1. Their child has got many toys 2. Our uncle has got two new cars 3.This boy has got five big balloons 4. His aunt has got four children 5. Her sister has got six apples 6. My brother has got beautiful pictures 7. Their cousine has got good computers 8. This girl has got nice rubbers 9. He has got a piano Насколько я поняла, нужно сделать все предлодения в единственном числе 3 лица, то есть he, she, it. Ставишь и меняешь have на has + дополнительные слова, например these(эти) меняешь на this(это, этот, эта)
"Дідусю, чому ти завжди виглядаєш таким засмученим, коли ти дивишся на це велику золоту каблучку прикрашену зміями",- запитав мене сьогодні маленький внук Марк. Я не можу йому сказати це зараз. Історія сумна, але я старий і мій час приходить. Коли Марку буде одинадцять, він отримає цей лист і каблучку. Потім він зрозуміє. Я народився в Римі в 41 році н.е. і для мене це було найкраще місце у цілому світі. Але коли мені було п'ятнадцять, моя сім'я переїхала до Британії - небезпечний острів, повний диких Кельтів. Ми жили поряд з Кембріджом у маленькому будинку. Недалеко від нашого дому були великі стіни. Тут закінчувалась романська територія. Стіни були дуже довгі. Плем'я кельтів та іценів жили за нею. Вони не були ворогами, але і не друзями. Одного дня я сидів біля стін, коли камінь упав біля моїх ніг. "Романська свиня! Забирайся з моєї землі",-закричав голос. Я підняв погляд і побачив дівчину, яка стояла на стіні. Раптом вона послизнулась і відразу впала. Вона не рухалась. І я подумав що вона померла, але вона відкрила очі і посміхнулась. "Нічого зі мною не трапиться",- сказала вона. " Я одягнула батькову каблучку". І вона показала мені цю велику золоту каблучку на своєму пальці. "Хто твій тато?",- запитав я. "Він друїд!". Тоді мені було дуже страшно. Мій дідусь розповідав мені про друїдів. Він був з Юлієм Цезарем, коли римляни вперше прийшли до Британії. Мій дідусь ніколи не забуде високого, злого чоловіка з білим довгим волоссям і у білому довгому одязі. "Вони проклинають нас! Цезар мав так багато неприємностей з ними, що скоро він повернувся до Риму",- завжди казав старий чоловік. Дівчинка прочитала мої думки. "Не будь дурнем",-сказала вона. "Друїди - наші лікарі, вчителі та лідери" Вони вивчають їхню магію з рослинами. Доречі, я Хлорі. А як звати тебе?". Ми подружились і почали зустрічатись біля стін або в лісі. Ми мали прекрасні бесіди про все на світі. Я знав декілька кельських слів, але латинь Хелорі була кращою. Одже, ми спілкувались латинською. Хелорі розказала мені про дерева, птахів і тварин в Британії, а я розказав їй про Рим і великі римські дороги і мости. Була майже безхмарно. Мама Хелорі була сестрою Воудіка, королеви племені інків. Хелорі любила свою тітку. "Вона сильна, розумна і справедлива",- казала Хелорі. "Вона завжди буде боротись за нашу незалежність". Я нелюбив, коли Хелорі говорила про римлян і кельтів і про неприємності між ними. Одного дня і я знав чому я закохався неї і захотів одружитись на ній. Коли я сказав Хелорі про свої почуття, вона сказала:"Я також тебе кохаю. Давай одружимось". Три місяці по тому ми таємно одружились. Ми не сказали нашим батькам і нашим друзям. Але наше щастя було не довгим. Я був в армії і наш легіон мав переміщатись на північ. Тоді я сказав отсаннє "Бувай" Хелорі. Вона раптово відповіла:" Повертайся живим, Патрік. Повертайся заради нашого сина". Я був далеко на півночі, коли почув жахливі новини. Римляни почали війну з іценами. Вони вбивали чоловіків, жінок і дітей. " Ми зобов'язаний віддати нам гроші і твій будинок",- казали римляни до королеви Баудіка. Баудіка почала повстання. Вона спалила римську столицю, Колчестер і вбили там всіх римлян. Потім вони спалили Лондініум. Жінка не мала ні краплі мелосердності, але я можу її зрозуміти. Наш легіон кинувся назад до Колчестера. Коли ми були коло міста, ми побачили, що було запізно. Наша сім'я і друзі були мертві. І була лише одна річ, яку ми хотіли зробити - знайти королеву Баудіка та її людей і вбити всіх. Наш легіон повернувся наступного ранку. Я мав йти також. Я був солдатом. Ми знайшли іценів неподалік від Лонділіума. Це був страшний бій. Римляни і кельти вмирали навколо мене, але я не дивився довкола. Я боровся за мою маму, за мого тата і за моїх п'ять менших сестер. Раптом я побачив Хелорі. Вона була під великим дубом і великий друїд стояв біля неї. Римські стріли летіли довкола нього, але він не помічав їх. Він мав щось в руках. Я побіг до них. У Хелорі була кровотеча, але вона посміхнулась, коли побачла мене. "Чому кільце твого тата не захищає вас?",- я закричав. "Воно мені більше не треба",- сказала вона і я побачив сльози в її очах. "Моє життя в житті іценів. Наше плем'я загине разом. Ми не можемо цього змінити! Але є надія - наш син. Він наполовину Роман, а наполовину Кельт! Прощавай моє кохання!". І вона померла. Раптом друїд сказав:"Ти мені не подобаєшся, молодий римлян, але я не можу тобі до Ти батько мого внука. Моя дочка любила тебе. Ось ваш син. Будь хорошим батьком для нього. Також візьми каблучку. Магія друїдів захищатиме тебе". Він дав мені мого сина. Потім він зняв каблучку з його пальця і одягнув мені. "Бережи свого сина",- сказав він. "І пам'ятай друїдів". Я побіг в ліс. Син плакав в моїх руках. Коли я обернувся, Я побачив друїда під великим дубом. Він був мертвий.
My parents bought me a ticket to the computer camp for 3 weeks