Інстинкт (від лат. īnstīnctus — «спонукання», «потяг до дії») — це вроджена схильність живих організмів до певної складної автоматичної поведінки. Найпростішим прикладом інстинктивної поведінки є фіксований комплекс дій, при якому певна послідовність дій, від дуже короткої до послідовності середньої довжини, у незмінному вигляді виконується у відповідь на чітко визначений стимул.
Інстинкти є сукупністю уроджених рефлексів. На відміну від безумовних рефлексів, що виникають на рівні спинного мозку або периферійних гангліїв, інстинкти виникають у головному мозку. Зазвичай дуже важко відрізнити дійсно генетично успадковані інстинкти від епігенетичних ефектів навчання, що можуть проявлятися на дуже низькому рівні, а ефект від них може зникнути лише через покоління життя в іншому середовищі.
Поведінка є інстинктивною, якщо вона не базується на попередньому досвіді (тобто проявляється без научіння) і є, відтак, виявом вроджених біологічних чинників. Прикладами інстинктивної поведінки є ритуальні бої у тварин, шлюбна поведінка тварин чи гніздування.
Інстинкти слід відрізняти від рефлексів, які є простими реакціями організма на певний подразник, наприклад звуження зіниць як реакція на яскраве світло, колінний рефлекс та ін.
Малый круг кровообращения начинается легочным стволом, отходящим от правого желудочка сердца. По этому кругу кровь доставляется в систему легочных капилляров. Здесь она отдает углекислый газ и насыщается кислородом, превращаясь из венозной в артериальную. От легких артериальная кровь оттекает по четырем легочным венам, которые впадают в левое предсердие.
Большой круг кровообращения начинается самым крупным артериальным сосудом - аортой, в которую кровь поступает из левого желудочка. Аорта разветвляется на большое число артерий средней величины, артерии - на тысячи мелких артериол. Последние, в свою очередь, распадаются на множество капилляров во всех органах и тканях тела, в стенках полостей, голове и конечностях. Стенки капилляров обладают высокой проницаемостью. Происходит обмен веществ между кровью и тканями: питательные вещества и кислород переходят через стенку капилляров и тканевую жидкость, а затем в клетки. Клетки отдают в тканевую жидкость углекислый газ и другие продукты обмена, поступающие в капилляры. В крови уменьшается содержание кислорода и увеличивается содержание углекислоты. Венозная кровь оттекает сначала по мельчайшим венам, а затем по более крупным и, наконец, через две самые крупные, верхнюю и нижнюю, полые вены вливается в правое предсердие.
Т. е. по малому кругу через легкие - насыщение кислородом, а по большому в мозг и по всему организму поступает кровь уже насыщенная кислородом.
Відповідь:
Інстинкт (від лат. īnstīnctus — «спонукання», «потяг до дії») — це вроджена схильність живих організмів до певної складної автоматичної поведінки. Найпростішим прикладом інстинктивної поведінки є фіксований комплекс дій, при якому певна послідовність дій, від дуже короткої до послідовності середньої довжини, у незмінному вигляді виконується у відповідь на чітко визначений стимул.
Інстинкти є сукупністю уроджених рефлексів. На відміну від безумовних рефлексів, що виникають на рівні спинного мозку або периферійних гангліїв, інстинкти виникають у головному мозку. Зазвичай дуже важко відрізнити дійсно генетично успадковані інстинкти від епігенетичних ефектів навчання, що можуть проявлятися на дуже низькому рівні, а ефект від них може зникнути лише через покоління життя в іншому середовищі.
Поведінка є інстинктивною, якщо вона не базується на попередньому досвіді (тобто проявляється без научіння) і є, відтак, виявом вроджених біологічних чинників. Прикладами інстинктивної поведінки є ритуальні бої у тварин, шлюбна поведінка тварин чи гніздування.
Інстинкти слід відрізняти від рефлексів, які є простими реакціями організма на певний подразник, наприклад звуження зіниць як реакція на яскраве світло, колінний рефлекс та ін.
Пояснення: