Ерітінді — бір заттың екінші бір заттық ортада біркелкі таралуы аркылы әзірленген гомогендік жүйе[1]; кем дегенде екі компоненттерден, бірі еріткіш, екіншісі еритін зат болатын айнымалы құрамның химиялық тепе-теңдiк күйі болатын жүйе.
Ерітінділер газ тәрізді, сұйық және қатты болуы мүмкін (сондай-ақ полимерлердің ерітінділері ерітінділердің үлкен тобын құрайды). Олардың ішінде жан-жақты зерттелгені және жиі қолданылатыны сұйық, әсіресе, сулы ерітінділер. Сондықтан тұрмыста ерітінділер деп, көбінесе, сұйық күйдегі молекула-дисперстік жүйелерді айтады.
Еріткіштер — әр түрлі заттарды ерітіп ерітінділер түзуге қабілетті химиялық қосылыстар, жеке органикалық қосылыстар немесе олардың қоспалары. Еріткіштер деп, әдетте, сұйық күйдегі құрамдас бөлікті, ал құрамдас бөліктердің барлығы сұйық болса, онда концентрациясы жоғары бөлікті айтады.
Ерітінді – екі не одан көп компоненттерден (құрамына кіретін заттар) тұратын гомогенді жүйе. Ерітінділер сұйық, қатты, газ тәріздес болады. Ең маңызды ерітінділер – сұйық ерітінділер, олар газ, сұйық, қатты заттардың сұйықтағы ерітіндісі. Адам, жануарлар, өсімдіктер ерітіндісіз өмір сүре алмайды (ас қорыту – көректік заттар ерітіндіге айналады; қан, лимфа – ерітінді). Химиялық процестермен байланысты өндіріс салаларының барлығы ерітіндіні пайдаланады.
Ерітінді еріген зат пен еріткіштен тұрады. Еріткіш еріген заттан көп болады. Көбінесе еріткіш ретінде су алынады. Ерітінділердегі бөлшектердің мөлшеріне қарай ерітінділер жүзгін (суспензия, эмульсия), бөлшек мөлшері (радиустары) – 10-5 − 10-3см; коллоидты ерітінділер –10-7 − 10-5см; шын (нағыз), молекулалық ерітінділер –10-8 − 10-7см аралығында болады. Нағыз ерітінділерде таралып жүрген зат жеке молекулаларға не жеке иондарға дейін ұсақталады. Олар өте тұрақты, ұзақ уақыт дисперстік фаза мен дисперсиялық ортаға ыдырамайды. Біз нағыз сулы ерітінделерді қарастырамыз. Ерітінділердің қасиеттері ерітіндіні құрайтын компоненттердің концентрациясына тәуелді болады.Объяснение:
я вже це робив
Відповідь:1. Шимпанзе за чвоєю генетикою близькі до людини. Під час за дитинчатами шимпанзе, що ростуть у неволі, люди могли порівняти, наскільки розвиток здібностей мавп відрізняється від розвитку здібностей у дітей. Шимпанзе вправно користувалися предметами повсякденного вжитку, такими, як горщики, чашки, столове приладдя, двері, ключі, меблі, книжки для розфарбовування та гральні карти. Спочатку вони вчилися цьому навіть швидше, ніж діти. Шимпанзе розрізняли, якими предметами і в якому випадку необхідно користуватися. Вони розкладали на підносах предмети, сортуючи їх за кольором, величиною і формою. Це свідчить про розвинене абстрактне мислення. Крім того, шимпанзе добре справлялися з вирішенням практичних завдань.
Птахи швидко переймають звички та поведінку інших тварин, що не є свідченням їхнього розуму, а швидше говорить про природну цікавість. Знаряддями та іншими предметами користуються декілька видів птахів. Деякі з них використовють незвичайні методи, які є спадковими. Наприклад, сонячна чапля, яка мешкає у тропічних лісах, приманює рибу рухом пір'я по воді і навіть кидає їй шматочки їжі. Подібна поведінка дає ефективний результат, тому вона передається з покоління в покоління. Сонячні чаплі, які живуть поблизу місць, що їх часто відвідують туристи, збирають залишки після пікніків та кидають їх рибам. Деревний дятловий в'юрок витягує комах з-під кори дерев за до паличок або кактусових колючок. Старші птахи зазвичай користуються найбільш придатними знаряддями, що є зрозумілим - адже у них є більше досвіду. Блакитну сойку в лабораторних умовах навчили діставати корм навіть за до клаптиків газети. Цей навик у неї перейняли сойки, що виросли в природних умовах.
Ознакомившись со строением опорно-двигательной системы у различных животных организмов мы убедились в том, что она может довольно существенно различаться по своему строению у разных видов, однако всегда выполняет одни и те же функции: поддерживает положение тела в пространстве, создает каркас для внутренних органов совершению двигательных процессов и перемещению.