экзоскелет имеется у членистоногих (паукообразные, насекомые, ракообразные; основной компонент - полисахарид хитин), у моллюсков (двустворчатые, некоторые головоногие (наиболее известный с наружной раковиной - наутилус), брюхоногие). в случае простейших в качестве экзоскелета можно рассматривать раковинки фораминифер из кремнезема (у лучевиков, или радиолярий, скелет внутренний, а у солнечников его зачастую просто нет), раковинки раковинных амеб (арцелла, дифлюгия), панцирь динофитовых водорослей (которых некоторые систематики относят к растительным жгутиконосцам и причисляют к животным). вообще экзоскелетом можно назвать и панцирь броненосца, который относится к классу млекопитающих.
и это далеко не весь перечень представителей с наружным скелетом, но это более менее основные группы организмов, у которых он встречается.
подробнее - на -
Власне хлор в організмі не утворюється. Він потрапляє туди з їжею, наприклад з кухонною сіллю (NaCl). Джерелом хлору, як елемента, є компоненти їжі, що вживається людиною, зокрема, споживана їм в якості смакової приправи кухонна сіль (NaCl). Внутрішньоклітинне середовище побудоване на водній основі. У воді відбувається дисоціація NaCl на Na+ і Cl-. Іони хлору транспортуються з клітин шлунка в його порожнину. Крім того, в зовнішніх мембранах покривних клітин шлунка працює воднево-калієвий насос, який доповнює виділяються аніони хлору (Cl-) катіонами водню (Н+). Там і утворюється соляна кислота (HCl). Організм намагається нейтралізувати ці кислоти максимально швидко, щоб вони не завдали опіків. Соляна кислота в шлунку має строгий рівень концентрації – вона становить 0,3-0,5 % (або 160 ммоль/л).Її склад настільки концентрований, що не будь в шлунковому соку і слизовій оболонці захисних речовин, вона б випалювала власний шлунок. Соляна кислота найбільш слабка з неорганічних кислот.
Объяснение: