1. Назвіть прізвище вченого, який запропонував назву «генетика»:
в) У. Бетсон;
2. Укажіть клітини, у яких можуть виникати мутації:
в) будь-які.
3. Зазначте, як називають межі модифікаційної мінливості ознаки:
г) норма реакції.
4. Укажіть мінливість, яку відносять до спадкової:
в) мутаційна;
5. Зазначте, які мутації спричиняють поліплоїдію:
г) кратне збільшення наборів хромосом.
6. Визначте форму мінливості, яка зумовлює розбіжності у фенотипі однояйцевих близнюків:
б) комбінативна;
7. Укажіть властивості мутацій:
в) можуть успадковуватись;
8. Назвіть джерела комбінативної мінливості:
а) випадкове поєднання гамет при заплідненні;
9. Назвіть прізвище вченого, який увів термін «мутації»:
г) Г. де Фріз.
10. Зазначте властивості модифікацій:
г) визначеність.
11. Назвіть модифікації, які зберігаються протягом усього життя особини:
б) виникають на ранішніх етапах індивідуального розвитку;
Примечание: вопрос не совсем корректен. Любая модификация возникает и действует до того момента, как действует фактор вызвавший ее. Однако некоторые модификации могут оставаться в течение всей жизни. Не важно, когда у человека возникнет шрам - в детстве или в зрелом возрасте или в старости. Он не исчезнет, является модификацией и не подходит ни под один вариант предложенных ответов.
12. Укажіть, чим визначається довжина варіаційного ряду:
в) впливом умов довкілля;
13. Зазначте, як називають сукупність генів, розташованих в одній хромосомі:
в) група зчеплення;
14. Назвіть причину порушення зчепленого успадкування певних ознак:
б) кросинговер;
15. Назвіть схрещування особин, які розрізняються різними варіантами двох ознак:
б) дигібридне;
16. Вкажіть місце розташування алельних генів:
а) ідентичні ділянки гомологічних хромосом;
17. Зазначте, чому дорівнює кількість груп зчеплення в каріотипі організмів певного виду:
а) кількості хромосом в гаплоїдному наборі;
18. Визначте умови, за яких усі варіанти генотипу проявляються у фенотипі гібридних особин:
а) повне домінування;
Метаболизм, или обмен веществ — набор химических реакций, которые возникают в живом организме для поддержания жизни. Три основных цели метаболизма: преобразование пищи в энергию для запуска клеточных процессов; превращение пищи/топлива в строительные блоки для белков, липидов, нуклеиновых кислот, и некоторых углеводов; и устранения азотистых отходов. Эти процессы позволяют организмам расти и размножаться, сохранять свои структуры и отвечать на воздействия окружающей среды.
Метаболизм обычно делят на 2 стадии: катаболизм и анаболизм. В ходе катаболизма сложные органические вещества деградируют до более обычно выделяя энергию. А в процессах анаболизма — из более синтезируются более сложные вещества и это сопровождается затратами энергии.
Химических реакций обмена веществ называют метаболическими путями. В них, при участии ферментов, одни биологически значимые молекулы последовательно превращаются в другие.
Ферменты играют важную роль в метаболических процессах, потому что:
действуют как биологические катализаторы и снижают энергию активации химической реакции;
позволяют регулировать метаболические пути в ответ на изменения среды клетки или сигналы от других клеток.
Особенности метаболизма влияют на то, будет ли пригодна определённая молекула для использования организмом в качестве источника энергии. Так, например, некоторые прокариоты используют сероводород в качестве источника энергии, однако этот газ ядовит для животных. Скорость обмена веществ также влияет на количество пищи, необходимой для организма.