ДАЮ 10Б!!
Мутаційна мінливість
1. Вкажіть, як називаються зміни фенотипу організму, спричинені
факторами умов існування і не пов'язані зі змінами генотипу:
б) модифікаційна мінливість;
2. Назвіть вченого, що довів відсутність успадкування модифікаційних
змін:
а) А. Вейсман; г) Р. Вірхов;
б) А. ван Левенгук; д) Р. Броун.
в) Т. Шванн;
3. Вкажіть, що називається нормою реакції:
а) межі модифікаційної мінливості;
б) сумарна кількість ознак, що можуть піддаватися модифікаціям;
в) величина зовнішнього фактора, що призводить до появи модифікації;
г) здатність модифікацій зникати за відсутності дії фактора, який їх
викликав.
4. Вкажіть, про що свідчить довжина варіаційного ряду:
а) поширеність окремих варіант;
б) розмах модифікаційної мінливості;
в) межі модифікаційної мінливості;
г) частоту мутацій.
5. Назвіть ученого, що започаткував вчення про мутації і ввів це
поняття:
а) А. Вейсман; г) В. Йогансен;
б) Г. де Фріз; д) Р. Броун.
в) Р. Вірхов;
6. Вкажіть, внаслідок яких мутацій виникає явище поліплоїдії:
а) геномних; в) генних.
б) хромосомних;
7. Визначте, які генні мутації можуть проявлятися лише в
гомозиготному стані:
а) домінантні; в) рецесивні;
б) субдомінантні; г) кросинговер.
8. Вкажіть, які твердження щодо модифікаційної мінливості є
правильними:
а) ступінь вираження модифікації безпосередньо залежить від
інтенсивності та тривалості дії на організм певного чинника;
б) модифікаційні зміни успадковуються;
в) модифікації можуть зникати протягом життя особин, якщо
припиняється дія фактора, що їх спричинює;
г) модифікаційні зміни можуть зберігатися впродовж усього
життя особин;
д) модифікації спрямовані на пристосування організмів до змін факторів
довкілля.
9. Назвіть ознаки організму, які повністю визначаються генами і
мають малу модифікаційну мінливість:
а) листорозміщення; г) розміщення очей;
б) жилкування; д) маса організму;
в) форма листкової пластинки; е) група крові.
10. Вкажіть, які твердження щодо мутацій є правильними:
а) мутації виникають раптово;
б) зміни, спричинені мутаціями, стійкі і можуть успадковуватися;
в) мутації є неспрямованими і можуть бути корисними,
нейтральними чи шкідливими для організму;
г) одні і ті ж мутації не можуть виникати багаторазово.
11. Зазначте, які мутації пов'язані із перебудовою хромосом:
а) зміна числа хромосом окремих пар; 6} втрата ділянки;
в) вставка додаткового фрагмента;
г) обмін ділянками між негомологічними хромосомами;
д) поліплоїдія;
е) зміна порядку розташування генів.
12. Назвіть фактори, які належать до фізичних мутагенів.
а) йонізуюче випромінювання;
б) вірусні захворювання;
в) зміна освітленості;
г) дія алкалоїду колхіцину;
д) зміна температури.
13. Назвіть джерела комбінативної мінливості:
а) кон'югація гомологічних хромосом у профазі;
б) незалежне розходження гомологічних хромосом в анафазі першого
мейотичного поділу;
в) випадкове сполучення гамет при утворенні зиготи;
г) зміна послідовностей нуклеотидів, що виникає раптово.
14.Вкажіть, які фактори в клітині протидіють мутаційному процесу:
а) виродженість генетичного коду;
б) наявність систем репарації ДНК;
в) повторюваність генів у нуклеїновій кислоті;
г) система підтримання клітинного гомеостазу;
д) здатність до переходу організмів у стан спокою за шкідливих умов
середовища.
15. Вкажіть, які фактори можуть змінювати поширеність певних
генотипів у популяціях від покоління до покоління:
а) інтенсивні міграції особин між популяціями;
б) дрейф генів;
в) модифікаційна мінливість;
г) відсутність вільного схрещування.
Особенности строения. Голосеменные растения являются разноспоровыми. Микроспоры образуются в микроспорангиях, находящихся на микроспорофиллах, а мегаспоры – в мегаспорангиях на мегаспорофиллах. Микро- и мегаспорофиллы (спороносные листья) собраны в стробилы –собрания спорофиллов на оси – укороченном спороносном побеге. У большинства голосеменных (кроме беннеттитовых) стробилы однополые. Стробилы, образованные только из микроспорофиллов, называются микростробилами, а из мегаспорофиллов – мегастробилами. Стробилы могут быть одиночными (как у многих саговников), но чаще образуют собрания.
Голосеменные растения, в отличие от хвощей, плаунов и папоротников, размножаются уже не спорами, а семенами, которые располагаются открыто на чешуях шишки. Семена возникают из семязачатков, лежащих на семенных чешуях хвойных или на мегаспорофиллах у других голосеменных.
Новый размножения – семенами – оказался наиболее соответствующим наземному образу жизни растений. С его освоением высшие растения порвали древнюю связь с водной средой, необходимой в момент оплодотворения, и стали сухопутными. У голосеменных растений не стало и ненадежного и условиях наземного существования, отдельно живущего полового поколения – гаметофита, также требующего достаточно влажного субстрата.
Один из наиболее важных признаков всех голосеменных – наличие семязачатка (семяпочки). Мегаспорангием в семязачатке является нуцеллус, окруженный защитным покровом интегументом. Семязачатки открыто располагаются на семенных чешуях (мeгaспорофиллах) и дают после оплодотворения семена – орган размножения голосеменных растений.
Размножение. У голосеменных наблюдается вегетативное и семенное размножение. Вегетативное размножение производят искусственно – или черенками у некоторых кипарисовых, или отводками (например, у пихты). Характерные особенности семенного размножения голосеменных растений рассмотрим на примере сосны обыкновенной (Pinus sylvestris) (рис. 1).