объяснение:
закодированная в днк генетическая информация реализуется в результате экспрессии генов. экспрессия генов включает транскрипцию (копирование информации с днк на синтезируемую рнк) и последующую трансляцию (синтез на матрице рнк соответствующего белка).
возможен поток информации и в направлении от рнк к днк, этот процесс носит название обратная транскрипция. в то же время информация не передается от белков нуклеиновым кислотам. однако следует отметить, что белки играют важную роль в осуществлении процессов передачи информации, как между нуклеиновыми кислотами, так и от нуклеиновых кислот к белкам.
описанные информационные взаимоотношения между днк, рнк и белками могут быть представлены в виде схемы:
рассмотрим более подробно процессы репликации, транскрипции и трансляции.
Голонасі́нні (Gymnospermae) — група насінних рослин, що характеризуються наявністю насіння і насінного зачатка, які лежать відкрито на лусочках шишок (звідки й назва групи). Етимологія: грец. γυμνόσπερμος — «голе насіння». Поширені голонасінні по всьому світу (за винятком Антарктиди), причому більшість, — особливо хвойних порід, — у помірному й субарктичному регіонах. В основному голонасінні — це дерева і кущі, рідко, лози, трав'янистих рослин серед них немає. Поява насіння, яке має запас поживних речовин і захищене шкіркою, — значний ароморфоз, що зумовив широке і швидке розповсюдження голонасінних рослин суходолом. Важливим пристосуванням для життя на суходолі є змога внутрішнього запліднення (без води). Пилок голонасінних рослин переноситься повітряними течіями. Потрапляючи на розташований відкрито насіннєвий зачаток, він утворює пилкову трубку, яка досягає яйцеклітини і забезпечує злиття гамет. Після запліднення з насінних зачатків формується насіння, але не одразу, а тільки через 12—15 місяців. Насіння має зародок з корінцем, бруньками і сім'ядолями, запас поживних речовин, та вкрите насіннєвою шкіркою.
Объяснение:
встань с клавиатуры!!