Древнерусские города — постоянные поселения Древней Руси, отличавшиеся по ряду характеристик от деревенских поселений. В древнерусском словоупотреблении городами являлись любые укреплённые (огороженные) поселения, в том числе торгово-ремесленные центры, культовые центры, защитные крепости, княжеские резиденции. Остатками таких городов являются городища. В современном научном понимании определение древнерусских городов более узко. Их типичными атрибутами помимо наличия укреплений были дворы феодалов, наличие ремесленного посада, торговли, административного управления и церквей[1].
Теплокро́вність або Гомойотермія або ендотермія — у класичному і звичайному розумінні, це здатність організмів підтримувати постійну температуру тіла (термічний гомеостаз) незалежно від температури навколишнього середовища. Ця здатність передбачає можливість охолодження або нагріву тіла. Теплокровні тварини переважно контролюють температуру свого тіла за рахунок регулювання швидкості обміну речовин.
Проте, термін «теплокровність» (як і «холоднокровність») зараз визначений дуже нечітко та існують декілька можливих визначень терміну, що приводить до непорозумінь. Неможливо розділити всі організми на дві категорії при будь-якому визначенні. Підтримка температури тіла залучає велику кількість механізмів, що дають в результаті майже безперервний спектр температур тіла та ступеню впливу навколишнього середовища, із ідеальними класичними визначеннями на протилежних кутах цього спектру.
Объяснение:
думаю правильный ответ
1) самоопыление
2) перекрестное опыление