Смотрите рисунок во вложении
Мы посчитали длину каждой хвоинки из 50 и распределили их на группы одинаковой длины. Посчитали количество хвоинок в кадой группе.
3 хвоинки - 5,7 см
21 хвоинка - 6 см
12 хвоинок - 6,5см
9 хвоинок - 6,8см
5 хвоинок - 7см
Затем построили график, где по оси Х отложили длину хвоинок, а по оси у - количество хвоинок. Отметили на графике наши группы и соединили линией. Получилась кривая - вариационная кривая, которая показывает изменения величины такого признака как длина хвоинок
Вывод: Мы наблюдаем действие модификационной изменчивости. Мы построили вариационную кривую и видим норму реакции по признаку длина хвоинок. Она колеблется в нашем случае от 5 см до 7 см. Средние значения - 6 см. Количество хвоинок со средними значениями наибольшее. Количество хвоинок с минимальным и максимальным значением признака - маленькое
Объяснение:
Норма реакции - степень выраженности признака ( в нашем случае длина хвоинок).
Норма реакции определяется генотипом, но зависит от внешних условий. Другими словами: от сосна родится сосна и ее хвоинки будут хвоинками сосны, но большие или короткие хвоинки будут определять внешние условия (влажность, освещенномть, наличие питательных веществи т.д.).
Данная изменчивость называется модификационной изменчивостью. Она определяется генотипом, но зависит от внешних условий.
классическая гемофилия передается как рецессивный, сцепленный с х-хромосомой, признак. мужчина, больной гемофилией, женился на здоровой женщине (все ее предки были здоровы). у них родилась здоровая дочь. определить вероятность рождения больного гемофилией ребенка от брака этой дочери со здоровым мужчиной.
решение
а – нормальная свертываемость, а – гемофилия.
мужчина болен гемофилией, следовательно, его генотип – хаy.
женщина здорова, значит, она несет доминантный ген а. все ее предки были здоровы (чистая линия), следовательно, она не является носительницей, и ее генотип – хaхa.
одну х-хромосому дочь получила от матери, другую от отца. мать могла передать ей только хромосому хa, а отец – только хa. генотип дочери – хaхa.
генотип мужа дочери – хay, по условию задачи.
схема брака
p ♀хaхa
здорова × ♂хay
гемофилия
гаметы гамета_xa гамета_xa гамета_y
f1 хaхa
носитель хay
здоров
гаметы гамета_xa гамета_xa гамета_xa гамета_y
f2 хaхa
здорова
25% хaхa
носитель
25% хay
здоров
25% хay
гемофилия
25%
Емоції — психічні стани і процеси в людини та вищих тварин; це відповідні реакції на зовнішні та внутрішні подразники, які проявляються у вигляді задоволення або незадоволення, радості, страху, гніву тощо. В емоціях виявляється позитивне або негативне ставлення людини до навколишнього світу.
Людина не лише сприймає навколишні предмети і явища — у неї формується певне ставлення до них. Спілкування з іншими людьми, природа, твори мистецтва, наука, власна праця — все це викликає у неї різні переживання: любов, радість, повагу, захоплення, горе, гнів, страх. Без емоцій неможлива цілеспрямована діяльність людини. Ще давній філософ Спіноза звернув увагу на те, що емоції "... збільшують або зменшують здатність самого тіла до дії".
Людина не тільки сприймає навколишній світ, але й впливає на нього. До всіх предметів та явищ у неї є певне ставлення. Читаючи книгу, слухаючи музику, відповідаючи урок або спілкуючись із друзями, люди переживають радість, сум, піднесення, засмученість.
Переживання, в яких виявляється ставлення людей до навколишнього світу й до самих себе, називають емоціями.
Емоції людини надзвичайно різноманітні й складні, вони можуть бути позитивними (радість, любов, захват, задоволення і т. ін.) і негативними (гнів, страх, жах, огида та ін.). Будь-яка емоція супроводжується активацією нервової системи й появою в крові біологічно активних речовин, що змінюють діяльність внутрішніх органів.
Кожну емоцію можуть супроводжувати виразні рухи. За зміною ходи, поставою, а також жестами людини, мімікою, інтонацією, зміною швидкості мовлення можна скласти уявлення про емоційний стан гаючи за виразом обличчя, ми не тільки розуміємо, що відчуває інша людина, але й заражаємося її станом: співпереживаємо, співчуваємо, жаліємо. Таким чином, виразні рухи — своєрідний засіб спілкування між людьми.
Поява емоційних реакцій пов'язана з роботою великих півкуль і відділів проміжного мозку. Велике значення для формування емоцій мають скроневі й лобні частки кори.
Життя людини без емоцій неможливе. Втрата емоцій — це втрата специфічних для людини рис. Нормальне життя повинно бути емоційно насиченим з переважанням позитивних емоції.
Бурхливі негативні емоції призводять до розвитку психічних і соматичних хвороб людини. Тому необхідно попереджувати їх розвиток. Це досягається за до волі — свідомого керування емоціями. Ми можемо стримувати свої емоції, свої виразні рухи, "не давати волі відчуттям".
Уміння володіти собою в різних ситуаціях набувається в процесі виховання, самовиховання та є ознакою високої культури людини.