Аномалии преломления лучей в глазу
Аккомодация – это при глаза к ясному видению на расстоянии удаленных предметов. Происходит благодаря тому, что ресничные мышцы сокращаясь, изменяют кривизну хрусталика.
Аномалии преломления лучей в глазу:
1.Близорукость (миопия)
2.Дальнозоркость (гиперметропия)
3.Старческая дальнозоркость (пресбиопия)
Это может возникнуть тогда, когда не согласуются между собой преломляющая сила и длина глазного яблока.
При близорукости – глазное яблоко имеет длину больше чем в норме, лучи на сетчатке сходятся не в точке, а возникает круг светорассеяния. Лучи сходятся перед сетчаткой в стекловидном теле.
При дальнозоркости – наоборот глазное яблоко короткое, лучи, которые идут от далеких предметов, собираются сзади сетчатки, а на ней расплывчатое изображение предмета.
Старческая дальнозоркость – связана со слабой эластичностью хрусталика и ослаблением натяжения цинновых связок при нормальной длине глазного яблока.
Поле зрения – это пространство, которое воспринимается одним глазом при неподвижном его состоянии.
Цветоощущение глаза различать цвета (180 цветовых оттенков).
Дальтонизм – нарушение цветового восприятия. Может быть врожденным и приобретенным и передаваться по наследству. Для определения остроты зрения используют таблицы.
Объяснение:
как-то так
внизу
Объяснение:
Путь этот начинается от корневых волосков, впитывающих воду за счет осмотических сил. Клетки корневых волосков содержащие растворенный сахар и соли, и вода поступает к ним из окружающей почвы, чтобы уравновесить осмотическое давление.Действуют три механизма:
1) за счет транспирации (испарения воды листьями) - верхний концевой двигатель
2) за счет когезии и адгезии между молекулами воды весь столб воды подтягивается вверх, вслед за испарившейся водой
3) за счет корневого давления - нижний концевой двигатель
Объяснение:
Ми живемо на самому дні блакитного повітряного океану Землі - її атмосферного шару. Земля - це наш дім. А який він? Французький географ Елізе Реклю дуже влучно сказав: "Людина створює навколишнє середовище по своєму образу і подобі". Тобто ми маємо те навколишнє середовище, яке заслужили.
Небачено активна й здебільшого непродумана діяльність людини, супроводжувана знищенням природних ресурсів і забрудненням навколишнього середовища, призвела до того, що нині біосфера планети перебуває в критичному стані, коли до глобальної катастрофи залишилися лічені кроки.
Виникли екологічні проблеми не сьогодні й не вчора. Як свідчать стародавні літописи, ще близько 4 тисяч років тому вавілонський цар Хаммураті, а пізніше - китайські й монгольські імператори та європейські монархи вже дбали про збереження природи й видавали накази про охорону лісів, трав`яного покриву степів, водних джерел.
Українська козацька старшина, незважаючи на надзвичайне багатство нашої природи тих часів, теж уболівала за збереження довкілля й видавала ряд наказів і документів про охорону придніпровських лісів і лук, заборону спалювання лісів, браконьєрства, хижацького знищення звірів та риби.
Із розвитком цивілізації та науково-технічного прогресу, бурхливим зростанням кількості населення на Землі, обсягів виробництва та його відходів проблеми стосунків між природою та суспільством дедалі загострюються. Страшною дійсністю стали голод, отруєні річки та моря, задушливе шкідливе повітря у великих промислових центрах, загублені ліси, сотні зниклих видів тварин і рослин, загроза кліматичних аномалій, ерозія та майже повне виснаження ґрунтів у аграрних районах.
Екологічна криза грізно нависла над усім світом, вона вже "схопила нас за горло". "Екологічна бомба" уповільненої дії, яку ми, всі країни і народи, посилено начиняємо "вибухівкою" із відходів виробничої діяльності, здатна спустошити наш спільний дім - планету Земля, перетворити її на безлюдну пустелю.
Наше покоління практично в усіх куточках планети безсоромно грабує в коморах природи те, що належить дітям і онукам.
Ліквідація глобальної екологічної кризи є на сьогодні найважливішим завданням людства. Ми - люди кінця XX століття - майже ненароком для себе раптом опинились у подвійній ролі свідків і винуватців катастрофічних змін у навколишньому середовищі. Ми бачимо це, розуміємо, що це дуже серйозно, але чому ж тоді не припиняється цей страшний "марафон", що неминуче приведе людство до загибелі?