отсутствие пузыря не позволяет акуле "висеть" на любой глубине.
Объяснение:
Плавательный пузырь выполняет гидростатическую функцию, т.е. обеспечивает перемещение рыб в вертикальной плоскости. Он позволяет рыбе не утонуть под собственной тяжестью, обеспечивает плавучесть рыб. У акул этого пузыря нет. Они вынуждены поддерживать глубину своего погружения постоянным активным движением. Т.О. отсутствие пузыря не позволяет акуле "висеть" на любой глубине. Держаться на плаву акула может безостановочно двигаясь.
Украинские родители оказались поражены пропагандой государственных и националистических идей в школьных учебниках по биологии.
Один из киевлян выложил в соцсетях фотографию такого учебника. На ней объясняется, что сапсан — символ Украины, поскольку символизирует украинскую национальную идею.
«Воля – это украинская национальная идея. Она записана на украинском гербе, символом которого является сокол. Определите место этого вида в системе органического мира. Выразите свое мнение касаемо того, почему сапсаны являются символом на украинском гербе», — говорится в одном из заданий.
Многие интернет-пользователи признались, что шокированы подобным подходом к обучению естественным наукам. Если уж в учебнике по биологии нашлось место украинскому гербу, то что говорить об учебниках по истории, задается вопросом автор поста.
«Забрал у сына учебник! Пусть лучше получит неуд», — пишет он.
«А гербы и воля какое отношение к биологии имеют? Или они принимают участие в спаривании?», — шутит интернет-пользователь Вячеслав Шаталов.
«Что за… хня!» – недоумевает депутат ВР созывов Елена Бондаренко.
«Бедные дети… Моя уж точно не сможет объяснить, почему на гербе сапсан, а не кастрюля», – пишет Валентина Николаева.
«А виды, по вашему, откуда произошли? Не от двуглавого же – это атавизм! Все от трезубца, и не иначе!» — отвечает ему Татьяна Луговская.
В то же время пользователь Людмила Калишевская напоминает, что поезд «Петербург — Москва» тоже называется «Сапсан», пишет «ПолитНавигатор». «Может россияне тоже волю любят?» — спрашивает
Бактерії поширені повсюдно: в повітрі, у воді, в грунті, в живих організмах. Бактерії були виявлені навіть на дні океану на глибині декількох кілометрів, в термальних джерелах, температура води яких досягає 90 градусів, в нафтоносних пластах, тобто вони здатні існувати в таких умовах, де інші живі організми не зустрічаються взагалі.
Завдяки життєдіяльності грунтових бактерій спільно з іншими організмами - рослинами, грибами - забезпечується родючість грунту. В 1 грамі чорнозему міститься близько 10 мільярдів бактерій. Вони розкладають органічні речовини, що залишилися від мертвих тварин і рослин, які потрапляють в грунт. Завдяки цьому, утворюються неорганічні речовини, які пізніше можуть вживати інші організми, у тому числі рослини, а також виділяється вуглекислий газ, необхідний рослинам для фотосинтезу. Велика кількість перегною утворюється бактеріями при удобренні грунту гнієм, при культивуванні багаторічних і однорічних трав'янистих рослин, у яких відмирають численне коріння. При наявності кисню в грунті бактерії за короткий період часу перетворюють перегній у мінеральні речовини для живлення рослин, у тому числі культурних.
З метою забезпечити кращі умови для життєдіяльності корисних грунтових бактерій в сільському господарстві проводять обробку і удобрюють грунт. Завдяки розпушуванню верхнього шару грунту, зберігається волога, і відбувається збагачення грунту повітрям, що необхідно як для життя культурних рослин, так і для грунтових бактерій. Також внесення гною живить не тільки культурні рослини, а й бактерії.
Ціанобактерії та деякі бактерії грунту здатні засвоювати азот повітря і перетворювати його в доступну для вживання рослинами форму. Бульбочкові бактерії є однією з таких груп бактерій. Вони оселяються на коренях бобових і деяких інших рослин (обліпихи, шовковиці). Бульбочкові бактерії здатні засвоювати азот з повітря і продукувати органічні азотовмісні речовини, збагачуючи ними грунт.
Засвоюючи органічні речовини, бактерії забезпечують очищення водойм. Але також вони можуть провокувати зворотний процес - «цвітіння води». Ціанобактерії, зелені та пурпурові сірчані бактерії разом із рослинами формують запаси органічних речовин у природі, утворюючи їх з неорганічних сполук. А ціанобактерії ще й виділяють в атмосферу вільний кисень, яким дихають всі живі істоти. Формування покладів природного газу і нафти також відбувалося за участю певних видів бактерій.
Життя на Землі неможливе без життєдіяльності бактерій, так як вони беруть участь у кругообігу речовин у природі, здійснюючи хімічні перетворення, не доступні ні тваринам, ні рослинам.