Органичения на размер насекомых обусловлены строением их дыхательной системы. Кислород доставляется непосредственно к клеткам трахейнодышащих членистоногих (Tracheata), к которым относятся многоножки, насекомые и скрыточелюстные через систему ветвящихся трубочек – трахей, открывающихся дыхальцами на поверхности их тел. При современном уровне кислорода в атмосфере крупнейшими из насекомых являются гигантская уэта (Deinacrida heteracantha) из Новой Зеландии, вес которой может достигать 70 грамм и жуки-голиафы, а самым длинным - палочник Phryganistria chinensis, достигающий 62 сантиметров. Однако, в каменноугольном периоде, когда уровень кислорода в атмосфере был выше нынешнего, трахейнодышащие достигали больших размеров: стрекозообразные меганевры имели размах крыльев около 40 сантиметров при длине тела 70, а многоножки-артроплевры вырастали до 2,5 метров в длину. Ограничения на размеры насекомых также накладывают их хитиновый покров и хищники.
слань лишайника складається з переплетених ниток грибниці — гіфів і розміщених між ними клітин або ниток водоростей. розрізняють два основних типи мікроскопічної структури слані лишайників: гомеомерний і гетеромерний на поперечному перерізі лишайника гомеомерного типу видно, що слань утворена хаотично переплетеними гіфами гриба, поміж якими розкидані окремі клітини або нитки водоростей. ці лишайники утворюють групу, відому під назвою слизистих лишайників, оскільки водорості виділяють слиз, в який вкраплені клітини гриба і водорості.
у лишайнику гетеромєрного типу клітини водоростей зосереджені в одному шарі, який називають готдшльним шаром. під ним знаходиться серцевина, що складається з пухко розміщених ниток гриба. зовнішніми шарами лишайника є щільно зімкнуті грибні гіфи, які називають кірковими шарами. за грибних ниток, що відходять від нижньої кори, лишайник прикріплюється до субстрату, на якому росте. у деяких лишайників нижньої кори немає і він зростається із субстратом гіфами серцевини.
водоростевий компонент лишайника (фікобюнт) представлений синьозеленими, зеленими, жовтозеленими і бурими водоростями. представники 28 родів цих відділів