Насле́дственные заболева́ния — заболевания, возникновение и развитие которых связано с различными дефектами и нарушениями в наследственном аппарате клеток. В основе наследственных заболеваний лежат мутации: хромосомные, генные и митохондриальные. Наследственные заболевания могут быть обусловлены мутациями, передаваемыми в семьях по наследству, или мутациями, вновь возникшими в клетках зародышевой линии, в зиготе или на очень ранних этапах развития. Наследственные болезни многочисленны (известно свыше 6000) и разнообразны по проявлениям.
Некоторые наследственные заболевания являются врождёнными. Врождённые наследственные болезни следует отличать от пороков развития, вызванных, например, инфекцией (сифилис или токсоплазмоз) или воздействием иных повреждающих факторов на плод во время беременности.
ответ: Всуп
Объяснение:
Життя і розвиток людського суспільства тісно пов`язані з використанням і пошуком нових джерел енергії для забезпечення його стійкої життєдіяльності. Поряд з традиційними видами в останні десятиріччя дедалі більше використовується економічно вигідна енергія ядерного розпаду, на чому базується робота атомних електростанцій. Однак аварії в Росії, США, і нарешті, найбільша за всю історію людства аварія 1986 року на Чорнобильській АЕС, що стала за своїми наслідками національною трагедією України, Білорусі і Росії, потребують принципово іншої комплексної оцінки цього джерела енергії, його впливу на навколишнє середовище, тваринний і рослинний світ, здоров`я людини.
Професійна діяльність лісівників у місцях радіонуклідного забруд¬нення як ніяка інша безпосередньо залежить від екологічного стану довкілля.
У житті людства ліси відіграють надзвичайну роль. Поряд з різно-манітними продуктами і сировиною, джерелом яких вони є, ліси викону¬ють найрізноманітніші корисні функції: водоохоронні, водорегулюючі, ґрунтозахисні, санітарно-гігієнічні, естетичні тощо.
В останні десятиріччя на перший план виходить здатність лісових екосистем підтримувати природну рівновагу біосфери на планеті. Вони можуть акумулювати і тривалий час утримувати речовини, небезпечні і токсичні для довкілля та людини, як, наприклад, радіоактивні елементи, що потрапляють у повітря, воду, грунти.
Ліси України, держави в цілому лісодефіцитної, повною мірою вико-нують ці функції, що й підтвердилося під час та після аварії на ЧАЕС, коли в повітря було викинуто велику кількість радіонуклідів. Ліси за¬хистили територію від ще більшого забруднення, сконцентрувавши в собі значну кількість радіоактивних елементів. Все це зумовлює необхідність переглянути методи ведення лісового господарства на забруд¬нених територіях з урахуванням одержаних знань, наукових досліджень, і практичного досвіду, набутого вперше у світі в таких умовах
Русская выхухоль (второе название – хохуля) – необычное животное-эндемик из отряда насекомоядных, обитающее близ водоемов в Центральной России. Выхухоль является также реликтовым видом, который в таком же образе существовал около 30-40 млн. лет назад. В настоящее время численность выхухоли очень мала, поэтому она входит в список животных из Красной книги России.
Выхухоль – забавный небольшой зверек, массой до полукилограмма.
Длина тела животного – около 20 см, хвост достигает такой же длины, как и тело. Шерсть у животного очень густая, жесткая, покрытая маслянистой жидкостью для увеличения водостойкости и лучшего скольжения в воде. Маслянистое мускусное вещество имеет характерный сильно пахучий запах и выделяется специальными железами, расположенными у основания хвоста.
Выхухоль обитает на территории Центральной России, и ее естественный ареал распространения ограничен бассейнами рек Дон, Днепр, Волга и Урал. Очень редко выхухоль можно встретить в Казахстане, Белоруссии и на Украине.
Несмотря на то, что выхухоль – сухопутное животное, половину жизни она проводит в воде.
Животное обитает в небольших норках от 1 до 10 метров длиной, выход которых находится под водой. От входа нора поднимается к небольшому гнезду, которое находится над водой. Довольно часто норы имеют несколько ответвлений и гнезд, которые могут располагаться на разной глубине и на расстоянии примерно 30 метров друг от друга. Чтобы добраться от одной норки к другой выхухоль задерживает дыхание и плывет под водой, постепенно выдыхая воздух в виде небольших пузырьков. Зимой эти пузырьки образуют траншеи с внутренней стороны льда.
Потомство выхухоли могут приносить весной и осенью.
Беременность длится примерно полтора месяца, потом на свет появляются до 5 детенышей, которые абсолютно бес и весят по 2-3 грамма. Примерно через полгода детеныши становятся самостоятельными, а через 11 месяцев достигают репродуктивного возраста. В естественных условиях выхухоли живут около 4 лет, а в неволе доживают до 5.
Русская выхухоль занесена в список животных из Красной книги России со статусом редкий реликтовый вид, сокращающийся в численности.