Кожа - внешний покров тела человека, состоит из нескольких слоев ткани.
Значение кожи:
защитная функция - защита от механических повреждений, УФ-лучей, микробов, высыхания
чувствительная функция - осязание температурная и болевая чувствительность
терморегуляция - защита от переохлаждения и перегрева (через кожу теряет 80-90% Е) - до 12 л. пота в сутки
дыхательная функция - 2% общего газообмена
выделительная функция - водный, солевой, углеводный, жировой и витаминный обмен (образование витамина D)
Производные кожи:
Потовые железы - клубочки оплетены капиллярами; пот содержит воду, NaCl, KCl, мочевину, мочевую кислоту, аммиак, АК. Функция - поддержание постоянной температуры тела.
Молочные железы - измененные потовые железы, вырабатывают молоко (только у женщин). Функция - кормление ребенка.
Сальные железы - имеют вид гроздей, открываются в волосяную сумку; сало состоит из ЖК, продуктов распада эпителиальных клеток, витаминов А, Д, Е. Функция - смачивает волосы и кожу = эластичность, влажность.
Волосы - живут 2-4 года. Волос = стержень + корень + волосяная сумка + нервные окончания + кровеносные сосуды функция - теплоизолятор, защита от пыли глаз.
Ногти - роговые образования, развиваются из эпидермиса. Функция - защита фаланг пальцев, опора для мягких тканей.
Шкі́ра (лат. cutis, грец. δέρμα, прасл. *skora), діал. кожа[1][2] (прасл. *koža, раніша форма *kozja – від *koza («коза»), первісно так називали оброблену козячу шкіру), розм. шкура[3] — зовнішній покрив тваринного організму, який захищає тіло від широкого спектра зовнішніх впливів, бере участь в диханні, терморегуляції, обмінних і багатьох інших процесах. Крім того, шкіра — це масивне рецепторне поле різних видів поверхневої чутливості.
Будова шкіри:
Шкіра складається з епідермісу, дерми і підшкірно-жирової клітковини (гіподерми).
Епідерміс (epidermis) містить п'ять шарів епідермальних клітин. Найнижчий шар — базальний. Він розташовується на базальній мембрані і являє собою 1 ряд призматичного епітелію. Відразу над ним лежить шипуватий шар (3-8 рядів клітин з цитоплазматичними виростами), потім іде зернистий шар (1-5 рядів плоскуватих клітин), блискучий (2-4 ряди без'ядерних клітин, помітний на долонях і стопах) і роговий шар, що складається з багатошарового зроговілого епітелію. Епідерміс також містить меланін, який забарвлює шкіру і викликає ефект засмаги.
Дерма (dermis), або власне шкіра, являє собою сполучну тканину і складається з 2-х шарів - сосочкового шару, на якому розташовуються численні вирости, що містять у собі петлі капілярів і нервові закінчення, і сітчастого шару, що містить кровоносні і лімфатичні судини, нервові закінчення, фолікули волосся, залози, а також еластичні, колагенові і гладком'язові волокна, які надають шкірі міцність і еластичність.
Підшкірно-жирова клітковина або гіподерма (hypodermis) складається з пучків сполучної тканини і жирових скупчень, пронизаних кровоносними судинами і нервовими волокнами. Фізіологічна функція жирової тканини полягає в накопиченні та зберіганні поживних речовин. Крім того, вона служить для терморегуляції і додаткового захисту статевих органів.
Крім самої шкіри в організмі є її анатомічні похідні — утвори, що розвинулися зі шкіри та її зачатків. Інша назва — придатки шкіри:
Нігті;
Волосся;
Пір'я;
Пух;
шкірні залози, які включають в себе:
сальні залози, які виділяють шкірне сало, яке служить змазкою для волосся і захищає шкіру;
потові залози, які виділяють з організму води і розчинені продукти обміну речовин. Випаровування поту є важливим етапом терморегуляції.
молочні залози (розвинені у жінок) виробляють грудне молоко, яке має дуже важливе значення для годування немовлят.
Дерматологія — розділ медицини, який вивчає будову шкіри і її похідних, їх розвиток, функції, а також їх захворювання. Крім того, зміни шкіри часто мають важливе значення для діагностики внутрішніх та інфекційних захворювань.
Для догляду за шкірою використовують різні креми, ультразвуковий пілінг тощо.
Функція шкіри:
Захисна (бар'єрна) захищає організм від дії механічних і хімічних чинників, ультрафіолетового випромінювання, проникнення мікробів, втрати і потрапляння води ззовні.
Терморегуляторна, за рахунок випромінювання тепла і випаровування поту.
Участь у водно-сольовому обміні, пов'язана з потовиділенням.
Екскреторна — виведення з потом продуктів обміну, солей і ліків.
Депонування крові, в судинах шкіри може перебувати до 1 літра крові.
Ендокринна і метаболічна — синтез і накопичення вітаміну D, а також гормонів.
Дихальна, у людини близько 1-2 % кисню засвоюється через шкіру.
Рецепторна, завдяки наявності численних нервових закінчень
Імунна, захоплення, процесинг та транспорт антигенів з подальшим розвитком імунної реакції[4]
Шкіра як орган чуття Редагувати
Шкіра — величезне рецепторне поле, за до якого здійснюється зв'язок організму з навколишнім середовищем[5]Іннервація шкіри здійснюється як гілками цереброспінальних нервів, так і нервами вегетативної нервової системи. Нерви вегетативної нервової системи іннервують в шкірі судини, гладеньку мускулатуру і потові залози[6] До соматичної нервової системи належать чутливі нерви (утворюють численні чутливі закінчення).
Чутливі нервові закінчення (умовно) можна розділити на[6]:
Вільні (локалізуються як в епідермісі, так і в дермі)
Невільні (локалізуються переважно в дермі)
інкапсульовані
неінкапсульовані