Велике коло кровообігу починається в лівому шлуночку і закінчується в правому передсерді. З лівого шлуночка виходить аорта, яка дає початок сонним і підключичним артеріям, що живлять головний мозок і верхні кінцівки відповідно. Від цибулини аорти відходять також коронарні артерії. Аорта проходить через грудний і черевний відділи тулуба, від неї відгалужуються дрібніші судини до органів тіла (нирок, печінки, кишечнику). У поперековому відділі аорта розгалужується на праву та ліву клубові артерії, які переходять в артерії нижніх кінцівок. Усі дрібніші артерії утворюють артеріоли. Кожна артеріола дає сітку капілярів, які потім збираються у венули. Венули зливаються у вени. Венозна кров із нижніх відділів тіла збирається у нижню порожнисту вену, а кров від голови та верхніх кінцівок — у верхню порожнисту вену. Порожнисті вени відкриваються у праве передсердя. У великому колі кровообігу артеріальна кров тече по артеріях, а венозна — по венах. Завдяки кровообігу кров виконує свої основні функції (транспортну, регуляторну та захисну). Припинення руху крові, навіть на короткий час, є смертельно небезпечним для організму. Клітини організму, особливо нервові, не можуть функціонувати навіть кілька хвилин без кисню і поживних речовин, які переносяться кров’ю. Продукти розпаду поживних речовин, що не виводяться з клітин кров’ю, отруюють їх. Здоров’я людини залежить від кровообігу крові по судинах, від того, наскільки безперешкодно протікає вона, яка швидкість і сила її руху, і від її складу.
Водоросли —группа растений, основное местообитание которых — водная среда.Это т автотрофные растения: благодаря наличию хлорофилла они усваивать на свету углекислый газ и синтезировать органические вещества из неорганических.Водоросли относятся к низшим растениям. Их вегетативное тело не расчленено на стебель, листья и корни, как у высших растений. Лишь у некоторых морских водорослей есть органы, внешне напоминающие стебель и листья, однако по своей внутренней организации эти низшие растения, так как лишены сложного анатомического строения.На основании различия в наборе пигментов и некоторых других биохимических данных (продукты запаса, состав клеточных оболочек), а также особенностей морфологического строения выделяют следующие отделы (типы) водорослей:1. Сине-зеленые водоросли 2. Зеленые водоросли 3. Золотистые водоросли 4. Желто-зеленые водоросли 5. Диатомовые водоросли 6. Пиррофитовые водоросли 7. Эвгленовые водоросли 8. Бурые водоросли9. Красные водоросли (Багрянки)Водоросли составляют основную массу растительных организмов в водоемах, встречаясь вместе с другими водяными растениями — высшими (цветковые водяные растения, мхи, папоротникообразные) и низшими (водные лишайники, грибы и бактерии). Кроме того, значительное количество микроскопических водорослей, в массе образующих разнообразные по окраске пленки, войлочные или ватообразные наросты, при к жизни на поверхности почвы или в ее толще, на деревьях, камнях и других субстратах. Но и в этих необычных для них условиях жизнь водорослей, особенно процесс их размножения, требует, пусть даже непродолжительного, присутствия воды.Приуроченность к водной среде выработала у водорослей особые черты физиологии. Так, поглощение необходимых питательных веществ осуществляется всей поверхностью их тела. Основные факторы внешней среды, от которых зависит существование водорослей,- свет, углекислота, химический состав воды, ее температура. Источником углекислого газа для водорослей, живущих в воде, является сама вода, где углекислота находится в свободном, растворенном состоянии или в связанном, в виде солей. Водоросли, обитающие вне воды, как и все наземные растения, используют углекислоту воздуха
Лізосоми якщо не ошибаюсь
Объяснение: