Бесполое размножение — форма размножения, не связанная с обменом генетической информацией между особями — половым процессом. Бесполое размножение является древнейшим и самым простым размножения и широко распространено у одноклеточных организмов (бактерии, сине-зелёные водоросли, хлореллы, амёбы, инфузории) . Этот имеет свои преимущества: в нём отсутствует необходимость поиска партнёра, а полезные наследственные изменения сохраняются практически навсегда. Однако при таком размножения изменчивость, необходимая для естественного отбора, достигается только за счёт случайных мутаций и потому осуществляется очень медленно. Тем не менее, следует отметить, что вида только к бесполому размножению не исключает к половому процессу, но тогда эти события разнесены во времени. Наиболее распространённый размножения одноклеточных организмов — деление на две части, с образованием двух отдельных особей. Среди многоклеточных организмов к бесполому размножению обладают практически все растения и грибы — исключением является, например, вельвичия. Бесполое размножение этих организмов происходит вегетативным или спорами. Среди животных к бесполому размножению чаще встречается у низших форм, но отсутствует у более развитых. Единственный бесполого размножения у животных — вегетативный. Широко распространено ошибочное мнение, что особи, образовавшиеся в результате бесполого размножения, всегда генетически идентичны родительскому организму (если не брать в расчёт мутации) . Наиболее яркий контрпример — размножение спорами у растений, так как при спорообразовании происходит редукционное деление клеток, в результате чего в спорах содержится лишь половина генетической информации, имеющейся в клетках
Объяснение:
Наявність крил. Крила — видозмінені передні кінцівки. Завдяки здатності до польоту птахи заселили різноманітні місця проживання. Вони відносно легко долають перешкоди, які інші хребетні (навіть ссавці) здолати не можуть. Птахи оселяються навіть у тих місцях, де існування можливе лише декілька місяців на рік, а потім відлітають туди (інколи на дуже великі відстані), де в цей час умови для життя сприятливіші.
2. Обтічна форма тіла. Тіло птахів поділяється на голову, шию, тулуб і хвіст. Голова невелика. Шия відносно довга, тонка, рухома. Птахи здатні повертати голову на 180°, а деякі (сови, папуги) й на 270°. Тулуб компактний, округлий.
3. Пір’яний покрив. Він виконує теплоізоляційну функцію, забезпечує обтічність тіла та утворює несучі площини (крила, хвіст) при польоті. Пера бувають контурні й пухові.
Будова контурного пера: 1 — стрижень; 2 — колодочка (очин); 3 — опахало; 4 — борідки першого порядку; 5 — борідки другого порядку; 6 — борідки третього порядку
Контурні пера крил називають маховими. Вони прикріплюються до кисті, ліктьової, плечової кісток та створюють підйомну силу птаха. Контурні пера хвоста називаються рульовими. Вони слугують для керування напрямком польоту. Пухові пера не мають борідок другого порядку. Пір’яний покрив регулярно замінюється. У багатьох птахів упродовж року буває не одне, а два або й три линяння.
4. Шкіра тонка, суха,, майже позбавлена залоз. Єдина шкірна залоза — куприкова. Її жировий секрет змащує пір’я. Це особливо важливо для водоплавних птахів. У страусів, дрохв, що живуть у посушливих умовах, куприкова залоза відсутня. На дзьобі шкіра утворює рогові чохли, на нижніх кінцівках — рогові луски, на пальцях — кігті.
5. Наявність кіля. Кіль — виріст грудної кістки (грудини) у хребетних тварин. Він слугує для додаткового прикріплення дуже розвинених грудних м’язів. У птахів до кіля прикріплюються м’язи, що піднімають і опускають крила.
6. Наявність повітряних мішків. Основна їхня функція — участь у диханні особливо під час польоту. Крім того, вони захищають внутрішні органи від перегріву та зменшують тертя між ними, коли птах летить, тощо.
7. Зменшення маси тіла. Відбувається завдяки:
• пневматичності більшості кісток (порожнини трубчастих кісток частково заповнені повітрям);
• швидкому всмоктуванню в кишечнику перетравленого корму;
• короткому задньому відділу кишечнику, Що призводить до частого його випорожнення;
• наявності повітряних мішків. Великі розгалуження бронхів пронизують легені і за їх межами розширюються у тонкостінні повітряні мішки. Вони займають простір між внутрішніми органами, проникають у порожнини кісток, проходять між м’язами під шкіру;
• неодночасному дозріванню яєць. Статева система самок, за невеликими винятками, утворена лівим яєчником і лівим яйцепроводом. Яйце рухається по яйцепроводу 1-2 доби.