Тело прудовика делится на три основные части: туловище, голову и ногу. Нога мускулистая и занимает всю брюшную сторону тела (Поэтому эти моллюски и называются - брюхоногие) . Функция ноги - передвижение. Туловище полностью спрятано в раковине, голова и нога могут втягиваться в нее. Функция раковины - защитная. Туловище повторяет форму раковины, тесно прилегая к ней. В передней части туловище охвачено особой складкой - мантией. Пространство между телом и мантией называют мантийной полостью. Впереди туловище переходит в голову. На нижней стороне помещается рот, а на ее боковых сторонах - два чувствительных щупальца. При прикосновении к ним прудовик втягивает голову и ногу в раковину. Около оснований щупалец находится по глазу. Рот ведет к глотке. В ней помещается мускулистый язык, покрытый зубчиками, - это так называемая терка (радула) между прочим там этих зубчиков десяток тысяч.Теркой прудовик соскабливает налет из различных микроорганизмов, образующийся на подводных предметах, или скребет мягкие части растений. Из глотки пища попадает в желудок, затем в кишечник. Перевариванию пищи печень. Хотя прудовик живет в воде, дышит он атмосферным воздухом. Для дыхания он поднимается к поверхности воды и открывает у края раковины круглое дыхательное отверстие. Оно ведет в особый карман мантии - легкое. Стенки легкого густо оплетены кровеносными сосудами. Здесь происходит обогащение крови кислородом и выделение углекислого газа. У прудовика имеется сердце. Оно проталкивает кровь в сосуды. Крупные сосуды ветвятся на мелкие, из которых кровь поступает в промежутки между органами. Следовательно кровеносную систему прудовика незамкнутая. Кровь омывает все органы, затем собирается вновь в сосуды, идущие к легкому, а оттуда поступает в сердце. Выделение осуществляется почкой. У прудовика имеется окологлоточное скопление нервных узлов, от которых отходят нервы ко всем органам. Прудовики - гермафродиты, но оплодотворение у них перекрестное (т. е. для размножения требуется партнер) . Они откладывают яйца, заключенные в прозрачные слизистые шнуры, которые прикрепляются к подводным растениям. Из яиц выходят маленькие прудовики с тонкой раковиной.
Легені — парний орган. Зовні вони вкриті сполучнотканинною оболонкою — легеневоюплеврою. Внутрішню стінку грудної порожнини вистилає пристінкова плевра. Герметичнаплевральна порожнина між легенями й пристінковою плеврою зволожена, і в ній немає повітря. Основна функція легень — забезпечення газообміну між зовнішнім середовищем та організмом.Газообмін у легенях відбувається внаслідок ритмічних дихальних рухів — вдиху і видиху. У легенях відсутня м’язова тканина; дихальні рухи здійснюються за до міжреберних і грудних м’язів та діафрагми. Під час вдиху, завдяки підняттю ребер і опусканню діафрагми, об’єм грудної порожнини збільшується. Одночасно із збільшенням об’єму грудної порожнини розширюються і легені. Під час видиху відбувається розслаблення зовнішніх міжреберних м’язів, опускання ребер і підняття купола діафрагми; об’єм грудної клітки і легень зменшується.Нейрогуморальна регуляція забезпечує ритмічне чергування вдиху і видиху, зміни частоти та глибини дихальних рухів. Нервові механізми дихання забезпечуються дихальним центром, що міститься в довгастому мозку та руховими нервами, ядра яких розміщені в спинному мозку. Основним гуморальним фактором регуляції дихання є концентрація СО2 в крові (підвищений вміст СО2 викликає збільшення глибини та частоти дихання).Систему органів дихання людини становлять повітроносні шляхи та легені. До повітроносних шляхів належать: носова порожнина, носоглотка, гортань, трахея і бронхи. Носова порожнинарозділяється кістково-хрящовою перегородкою на праву і ліву половини, у кожній з яких є звивисті носові ходи. Слизова оболонка, що вистилає носову порожнину, густо вкрита війками, пронизана кровоносними судинами і залозами. Повітря, що надходить у носову порожнину, очищається, зігрівається, зволожується і знезаражується.
Объяснение:
академік вернодський