ответ:Профілактика гельмінтозів
Гельмінти або глисти – це паразитичні черви, що можуть вражати кишечник, печінку, жовчні протоки, легені, дихальні шляхи, інші органи та системи організму людини. Глисти викликають у людини захворювання (гельмінтози), які негативно впливають на стан її здоров’я. Глисти знижують працездатність, викликають слабкість, запаморочення, нудоту, блювоту, головний біль, роздратованість, біль в животі, часто спричинюють малокрів’я, алергічні прояви. Нерідко у хворих гається порушення апетиту, розвиваються запальні процеси органів травлення, ускладнюється перебіг інших захворювань. Особливо тяжко переносять глистяні інвазії діти, внаслідок яких вони можуть відставати в фізичному та розумовому розвитку. Найчастіше зустрічаються такі види гельмінтів, як гострики, аскариди, волосоголовці, карликовий, бичачий, свинячий ціп’яки, широкий стьожак, трихінела, опісторхіс тощо. Найпоширенішим гельмінтозом є ентеробіоз (викликається гостриками), зараження яким
відбувається контактним шляхом від хворого або через предмети, якими той користувався. Особливо розповсюджений він серед дітей молодшого віку, можуть хворіти цілі сім’ї. Гострики – це невеликі, круглі, білого кольору глисти завдовжки до 1 см. Живуть в нижніх відділах тонкого та в товстому кишечнику, тривалість їх життя, за останніми даними, до 3-х місяців. Щоб попередити захворювання на ентеробіоз, слід дотримуватись правил особистої гігієни: ретельно мити руки з милом після відвідування туалету та перед їжею, утримувати нігті в чистоті та боротися зі шкідливою звичкою гризти нігті, перед та після сну приймати гігієнічний душ, обдавати кип’ятком дитячі горщики та мити іграшки водою з милом, проводити вологе прибирання приміщень тощо. Аскаридами, волосоголовцями людина заражається при вживанні немитих фруктів, овочів, ягід (зелень, редиска, огірки, морква, полуниця), що забруднені яйцями цих гельмінтів. Джерелом зараження цими глистами є хвора людина.
При попаданні дозрілого яйця аскариди до шлунку людини із нього виходить личинка, яка здійснює міграцію (триває 10-14 днів) в організмі людини. Через 2,5-3 місяці доросла аскарида має веретеноподібне, видовжене тіло біло-жовтого кольору, завдовжки від 15 до 40 см. Гельмінт паразитує в тонкому кишечнику. Дорослі самки аскарид щодня виділяють до 240 тисяч яєць. Тривалість їх життя близько одного року. При проковтуванні людиною дозрілого яйця волосоголовця личинка, яка з нього виходить, занурюється в слизову оболонку товстої кишки і там виростає в дорослого паразита. Виділені з випорожненнями яйця цих гельмінтів не заразні. Небезпечними для людини вони стають після того, як в них під дією сприятливих умов зовнішнього середовища розвинуться личинки. Щоб не заразитися аскаридами та волосоголовцями, в приватних обійстях слід користуватися тільки вбиральнями, не використовувати
для удобрення незнешкоджені фекалії. Овочі, зелень, ягоди та фрукти
перед вживанням у їжу в сирому вигляді слід покласти у друшляк і
занурити на 1-2 секунди в окріп, а потім обмити в холодній водою.
Зараження людини свинячим, бичачим ціп’яками відбувається при куштуванні сирого м’ясного фаршу, при вживанні недостатньо термічно обробленого м’яса (шашлику), яке містить фінки (зародки) цих гельмінтів, з яких в кишечнику людини розвиваються дорослі особини. Ціп’яки можуть паразитувати у людини від кількох до 20 років.
Розвиток цих паразитів відбувається зі зміною хазяїв: статевозрілі форми живуть в кишечнику людини, личинкова форма – в організмі свиней (свинячий) або великої рогатої худоби (бичачий).
Для попередження зараженнями ціп’яками не слід купувати м’ясо на стихійних ринках, куштувати сирий фарш, вживати м’ясні страви з кров’ю, недостатньо термічно оброблені м’ясні
продукти. При вживанні дичини (кабан, борсук тощо), м’яса та сала з прорізом домашніх свиней, хворих на трихінельоз, людина може заразитися цим небезпечним для здоров’я і життя гельмінтозом.
Щоб не допустити зараження трихінельозом, не треба купувати м’ясні продукти на стихійних ринках, м’ясо домашніх свиней та дичину вживати тільки після проходження санітарноветеринарного контролю.
Опісторх (або печінковий сисун) – плоский гельмінт завдовжки 8-
13 мм, який паразитує в протоках підшлункової залози, жовчних та
печінкових протоках протягом десятиріч.
Для попередження дифілоботріозу та опісторхозу необхідно, по-перше, охороняти водойми від забруднення стічними водами, по-друге, дотримуватись правил приготування риби: смажити її в пластованому вигляді під кришкою протягом 15-20 хвилин, варити – 20 хвилин, при солінні витримувати рибу протягом 2 тижнів в 14% солі від ваги риби, в’ялити шматки риби до 25 см протягом 3 тижнів, перед цим витримати 3 дні в 15% солі від ваги продукту.
Таким бразом, строение его в общем сходно с органом слуха лягушки, но несколько более сложное. Это выражается в больших размерах улитки и в том, что в слуховой капсуле ниже овального окна имеется второе затянутое перепонкой отверстие — круглое окно (fenestra rotunda). Благодаря этому эндолимфа приобретает большую подвижность, что ведет к лучшей передаче ею звуковых колебаний, передаваемых от барабанной перепонки через стремя перепончатому лабиринту.
Орган зрения отличается от такового лягушки присутствием в склере кольца из тонких костных‘ пластинок, наличием гребешка (pecten) — богатого кровеносными сосудами выроста, который отходит от задней стенки глазного яблока и вдается в стекловидное тело, и развитием в ресничном теле поперечнополосатой мускулатуры. При аккомодации эта мускулатура не только несколько перемещает хрусталик, но и изменяет самую его форму. Как и у лягушки, имеются верхние и нижние веки и мигательная перепонка, но глазные яблоки не могут втягиваться, а лишь к вращательным движениям.
Органы обоняния открываются наружу парными ноздрями, расположенными на конце морды, а в полость рта — парными щелевидными хоанами, лежащими близ средней линии неба. Строение органов обоняния значительно более сложное, чем у лягушки, так как в полость их от наружных стенок вдается вырост—челюстная раковина (maxilloturbinale), которая отчасти под разделяет носовую полость на нижний — дыхательный и верхний — обонятельный отделы. У ящериц очень сильно развит так называемый якобсонов орган, представляющий собой полость, которая сообщается при канала с полостью рта. По-видимому, якобсонов орган служит для восприятия запаха пищи, находящейся во рту.