1.У ротовій порожнині відбувається первинне розщеплення вуглеводів, у шлунку – білків, у тонкому кишечнику – остаточне розщеплення білків, жирів і вуглеводів та їх інтенсивне усмоктування в кров , у товстому кишечнику – часткове перетворення клітковини та усмоктування води, мінеральних речовин, вітамінів.
2.Сукупність процесів обміну газами між організмом і зовнішнім середовищем. Основними показниками газообміну є використання кисню, виділення двоокису вуглецю дихальний коефіцієнт.
3.Кровоносна система людини і багатьох тварин складається з серця і судин, якими кров рухається до тканин і органів, а потім повертається до серця. Великі судини, якими кров рухається до органів і тканин, називаються артеріями. Артерії розгалужуються на менші артерії — артеріоли, і, нарешті, на капіляри.
4.Сечоутворення проходить у дві фази. Спочатку шляхом фільтрації в клубочках утворюється первинна С., далі за до реабсорбції води і деяких речовин у канальцях утворюється остаточна С. У ниркових клубочках крізь стінки капілярів фільтрується вода та інші складові частини плазми крові.
5.складна пристосувальна реакція організму, що виникає на ґрунті утворення тимчасового нервового зв'язку (асоціації) між сигнальним (умовним) та підкріплюючим його безумовним подразником.
Умовні рефлекси формуються на основі вроджених рефлексів і безумовних рефлексів. Умовні рефлекси — індивідуальні, набуті рефлекторні реакції, які виробляються на базі безумовних рефлексів. Їх ознаки:
Набуваються протягом усього життя організму.
Неоднакові у представників одного виду.
Не мають готових рефлекторних дуг.
Вони формуються при певних умовах.
В їх здійсненні основна роль належить корі великого мозку.
Мінливі, легко виникають і легко зникають залежно від умов, в яких знаходиться організм.
Объяснение:
можно скоротить это полные процесы можно немного еще скоротить
Период клеточного роста называется " интерфаза ". обычно интерфаза занимает не меньше 90% времени всего клеточного цикла. например, у быстро делящихся клеток высших эукариот последовательные деления происходят один раз в 16-24 часа, и каждая фаза м длится 1-2 часа. большая часть компонентов клетки синтезируется на протяжении всей интерфазы, это затрудняет выделение в ней отдельных стадий ( pardee, 1978 ; yanishevsky, 1981 ). однако в интерфазе выделяют фазу g{ l1}l, фазу s и фазу g{ l2}l. период интерфазы, когда происходит репликация днк клеточного ядра, был назван "фаза s " (от слова synthesis). период между фазой м и началом фазы s обозначен как фаза g{l1}l (от слова gap - промежуток) , а период между концом фазы s и последующей фазой м - как фаза g{ l2}l. во время g{l1}l-фазы возобновляются интенсивные биосинтетические процессы, резко замедленные во время клеточного деления. после прохождения точки рестрикции r в поздней g{l1}l-фазе клетки переходят в s-фазу - фазу днк синтеза ( robbins, 1968 ; vorobjev, 1982 ; hartwell, 1981 ; byers, 1981 ; huberman, 1968 ; hand, 1978 ). фаза g{ l2}l нужна для подготовки клеток к митозу ( johnson, 1970; ; bradbury, 1974 ; isenberg, 1979 ) . см. далее клетка: фаза g{l2}l длительность митотического цикла варьирует у разных организмов в широких пределах. самые короткие клеточные циклы обнаружены у дробящихся яиц некоторых животных. например, у золотой рыбки первые деления дробления совершаются через 20 мин (подробнее об этом в разделе индивидуальное развитие ). довольно распространены митотические циклы длительностью 18-20 ч. встречаются циклы, которые продолжаются несколько суток. время от деления до деления клеток может значительно отличаться в пределах одного и того же организма. так, при изучении длительности клеточных циклов эпителиальных клеток мыши выяснилось, что в двенадцатиперстной кишке эпителиальные клетки делятся каждые 11 ч, в тощей кишке - примерно через 19 ч, в роговице глаза - через 3 суток, а в кожном эпителии от деления до деления проходит больше 24 суток. время, которое клетка тратит непосредственно на деление, составляет обычно 1-3 ч (эмбриональные митозы много короче) . таким образом, основную часть жизни клетки находятся в интерфазе. название этой стадии возникло еще в прошлом веке, когда о деятельности клеток могли судить только по изменениям их морфологии, так как единственным инструментом исследования был световой микроскоп. поскольку заметные морфологические изменения клеток происходили во время деления, то к ним и было приковано внимание биологов, а период между делениями получил название промежуточного (лат. inter - между) или фазы покоя. появлению современных методов изучения клетки - электронной микроскопии, авторадиографии, возможности измерять содержание различных внутриклеточных веществ - удалось установить, что в интерфазе происходят важнейшие события клеточной жизни, в частности удвоение хромосом. обычно интерфазу подразделяют на три периода: пресинтетический, синтетический и постсинтетический. пресинтетический (gi) период (. gap - интервал) следует непосредственно за делением. как правило, это самый длительный период интерфазы ( рис. 61 ). в клетках эукариот он продолжается от 10 ч до нескольких суток. во время него происходит подготовка клетки к удвоению хромосом: синтезируется рнк, образуются различные белки, в частности необходимые для образования предшественников днк. при этом увеличивается количество рибосом и поверхность шероховатой эндоплазматической сети, растет число митохондрий. все это приводит к тому, что клетка интенсивно растет. в синтетическом (s) периоде продолжается синтез рнк и белков и одновременно происходит удвоение хромосом, в основе которого лежит процесс репликации днк . вновь синтезированная днк сразу же соединяется с хромосомными белками . синтез днк продолжается несколько часов, обычно 6-10. по его окончании каждая хромосома оказывается удвоенной - состоящей из двух сестринских хроматид
1.У ротовій порожнині відбувається первинне розщеплення вуглеводів, у шлунку – білків, у тонкому кишечнику – остаточне розщеплення білків, жирів і вуглеводів та їх інтенсивне усмоктування в кров , у товстому кишечнику – часткове перетворення клітковини та усмоктування води, мінеральних речовин, вітамінів.
2.Сукупність процесів обміну газами між організмом і зовнішнім середовищем. Основними показниками газообміну є використання кисню, виділення двоокису вуглецю дихальний коефіцієнт.
3.Кровоносна система людини і багатьох тварин складається з серця і судин, якими кров рухається до тканин і органів, а потім повертається до серця. Великі судини, якими кров рухається до органів і тканин, називаються артеріями. Артерії розгалужуються на менші артерії — артеріоли, і, нарешті, на капіляри.
4.Сечоутворення проходить у дві фази. Спочатку шляхом фільтрації в клубочках утворюється первинна С., далі за до реабсорбції води і деяких речовин у канальцях утворюється остаточна С. У ниркових клубочках крізь стінки капілярів фільтрується вода та інші складові частини плазми крові.
5.складна пристосувальна реакція організму, що виникає на ґрунті утворення тимчасового нервового зв'язку (асоціації) між сигнальним (умовним) та підкріплюючим його безумовним подразником.
Умовні рефлекси формуються на основі вроджених рефлексів і безумовних рефлексів. Умовні рефлекси — індивідуальні, набуті рефлекторні реакції, які виробляються на базі безумовних рефлексів. Їх ознаки:
Набуваються протягом усього життя організму.
Неоднакові у представників одного виду.
Не мають готових рефлекторних дуг.
Вони формуються при певних умовах.
В їх здійсненні основна роль належить корі великого мозку.
Мінливі, легко виникають і легко зникають залежно від умов, в яких знаходиться організм.
Объяснение:
можно скоротить это полные процесы можно немного еще скоротить