Внутреннее кровотечение – состояние, при котором кровь изливается либо в естественную полость организма (желудок, мочевой пузырь, матку, легкие, полость сустава и пр.), либо в пространство, искусственно образованное излившейся кровью (забрюшинное, межмышечное и т. д.). Может развиваться в результате травмы или хронического заболевания. Симптомы внутреннего кровотечения зависят от его локализации и степени кровопотери. Чаще они имеют общий характер: головокружение, слабость, сонливость, потеря сознания и т. п. Из-за отсутствия характерных признаков внутренние кровотечения гораздо труднее диагностируются. В значительном числе случаев представляют непосредственную угрозу для жизни больного.
Всі структурні гени транскрибують РНК - іРНК, рРНК, тРНК. У прокаріотів структурні гени організовані у вигляді незалежних генів, транскрипційних одиниць і оперонів. Незалежні гени складаються з безперервної послідовності кодонів, вони постійно експресують і не регулюються на рівні транскрипції. Транскрипційні одиниці - групи різних генів, які пов'язані функціонально і транскрибуються одночасно, що забезпечує у подальшому однакову кількість синтезованих продуктів. Зазвичай це гени білків або нуклеїнових кислот (у кишкової палички у складі одного з транскріптонів знаходяться два гена т-РНК, три гена р-РНК). Структурні гени мають загальний промотор, оператор і термінатор, беруть участь в одному метаболічному циклі і регулюються координовано. У еукаріотів структурні гени, функція яких пов'язана з регуляторними генами, утворені у вигляді незалежних генів, повторюваних генів і кластерів генів. Незалежні гени, як правило, розташовуються індивідуально, їх транскрипція не пов'язана з транскрипцією інших генів. Активність деяких з них регулюється гормонами.
