Що таке імунізація?
Це штучно запущений процес, під час якого імунна система людини стає захищеною від хвороби внаслідок створення захисних факторів відторгнення певного антигену після введення імуногену.
Види імунізації
Є два види імунізації: активна та пасивна. Вакцинація — це активний вид імунізації.
Активна
Може відбуватись природним шляхом: наприклад, коли людина контактує з мікроорганізмами. Імунна система, врешті-решт, створює антитіла, а також використовує інші методи захисту щодо мікроорганізму. Наступного разу реакція імунної системи на той же мікроорганізм має бути більш ефективною; цей механізм спрацьовує з багатьма дитячими інфекціями, якими людина хворіє лише одного разу, після чого стає стійкою до них протягом усього життя.
Пасивна
За пасивної імунізації завчасно синтезовані елементи імунної системи вводять в організм людини, щоб не було потреби у їх виробленні організмом самостійно. На даний час, антитіла можуть використовуватися для пасивної імунізації. Метод пасивної імунізації дуже швидко спрацьовує, проте, тривалість у часі невелика, а все тому, що антитіла руйнуються, і якщо B-лімфоцити для їх вироблення відсутні, то антитіла зовсім зникають.
Значення імунізації для збереженя здоровья людини
Імунізація — це те, що в сучасному суспільстві називають «позитивною зовнішністю» — позитивною репутацією — споживачів. Характерною рисою імунізації є те, що захист одного чи кількох індивідуумів шляхом вакцинації посилює захист усіх інших осіб у суспільстві завдяки «колективному імунітету». Питання щодо колективного імунітету та його переваг не враховується під час ринкових операцій щодо імунізації, тому що люди приймають рішення на основі лише власної (приватної) граничної вигоди, а не соціальної. Продавці вакцин не зацікавлені в граничній соціальній вигоді, тому що керуються лише особистими інтересами та вигодами.
Борьба за существование и естественный отбор
Борьба за существование – сложные и многообразные взаимоотношения особей внутри вида, между видами и с неблагоприятными условиями неживой природы.
Понятие «естественный отбор» сформулировано 1858 году Ч. Дарвином и А. Р. Уоллесом.
Естественный отбор - процесс, в результате которого в борьбе за существование сохраняются и оставляют потомство особи наиболее при и погибают менее при
В результате естественного отбора отбирается не какой-либо признак, а весь генотип в целом.