М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации
ievghienii1
ievghienii1
07.06.2020 18:13 •  Биология

«Нобелівська премія в галузі фізіології або медицини 2018 року була вручена Джеймсу Еллісону й Тасуку Хондзьо за відкриття терапії раку, що полягає в гальмуванні негативної імунної регуляції. Відкритий нобеліантами механізм можна спрощено пояснити на такому прикладі. Т-лімфоцити (ТЛ) мають у складі своїх мембран білок PD-1 (відкритий та досліджений Тасуку Хондзьо). У разі активації цей білок ініціює програмовану загибель клітин, або апоптоз. Це зумовлює назву білка Programmed Сell Death 1. У нормі цей механізм потрібен для обмеження імунної відповіді та запобігання розвитку аутоімунних реакцій. Відомо, що деякі ракові клітини (РК) синтезують білок PD-L1, який активує PD-1. Відтак ракові клітини знижують активність Т-ліфмоцитів, які гірше атакують ракові клітини (пунктирна стрілка на рисунку). Це один з механізмів, через які імунна система дає змогу розвинутися раку. Дослідники припустили, що виключення активності білка PD-1 може спричинити протилежний ефект. Вони розробили антитіла до обох зазначених білків (Anti-PD-1 та Anti-PD-L1). Виявилося, що введення в організм таких антитіл супроводжує підвищення активності Т-клітин, які інтенсивніше атакують ракові (неперервна стрілка на рисунку), що призводить до їх знищення та руйнування пухлин.» Завдання 1. Яке з поданих тверджень можна сформулювати на основі аналізу наведеної інформації?
А запрограмовану загибель клітин називають мітозом
Б білок PD-1 виконує рецепторну функцію
В більшість ракових клітин виробляють антитіла проти PD-1
Г білки в клітинах синтезуються за участі рибосом

Завдання 2. Дві групи учнів обговорювали описаний механізм лікування раку.
Перша група зазначила, що він є прикладом імунотерапії. Друга група висловила судження, що введення в організм Anti-PD-1 є різновидом вакцинації. Яка група має рацію?
А лише перша
Б лише друга
В обидві мають рацію
Г обидві помиляються

👇
Открыть все ответы
Ответ:
Адильхан435
Адильхан435
07.06.2020

К низкогорным областям Казахстана относятся Сарыарка, Мугоджары и Мангыстауские горы.  

Сарыарка, или Казахский мелкосопочник, занимает большую часть Центрального Казахстана. На западе она примыкает к Тургайскому плато и Туранской низменности, на востоке сливается с горной системой Саур-Тарбагатай, на севере граничит с Западно-Сибирской равниной, на юге - с озером Балхаш и Бетпакдалой. Сарыарка протянулась с запада на восток на 1200 км. На западе ширина ее достигает 900 км, а на востоке - 350 км.  

Сарыарка — очень древняя, сильно разрушенная низкогорная область Казахстана. Средняя высота 500-600 м. На протяжении миллионов лет здесь хозяйничали ветер и дождь, жара и мороз, снег и вода. Когда-то высокие горы под влиянием внешних сил разрушились и образовались различные типы рельефа: низкогорье, гряды, мелкосопочники и равнины. В центральной части и на востоке Сарыарка приподнята, а к северу, югу и западу постепенно понижается. Она является водоразделом между бассейном Северного Ледовитого океана и внутренними бессточными бассейнами. Казахская складчатая страна сложена древними осадочными и магматическими породами, среди кото­рых преобладают граниты, порфириты, кварциты, песчаники и сланцы архея и протерозоя.  

К наиболее высоким горам в восточной части Сарыарки относятся Аксоран (1565 м) , Каркаралинские (1403 м) , Чин-гизтау (1305 м) , в западной части - Улытау (1133 м) , а также невысокие горы Сарыарки (Кокшетауские, Баянаульские и др.)

Объяснение:

4,8(42 оценок)
Ответ:
mishasviderski
mishasviderski
07.06.2020

Відповідь:

Пояснення:

Природні умови па території Украї­ни значно змінилися за історичний пе­ріод під впливом господарської діяль­ності людини. Великих змін зазнали біотичні компоненти природних ланд­шафтів, рельєф, води. Змінилися газо­вий склад атмосфери, інтенсивність фізико-географічних процесів (стік, еро­зія, заболочення, засолення), ланд­шафтна структура промислових і сіль­ськогосподарських районів. Вторгнення людини в природні ландшафти зумови­ло зміну зв’язків і залежностей між їхніми складовими, створило нові спів­відношення між ними. Як відмічає Ф. Енгельс, «…людина не тільки пере­містила різні види рослин і тварин, але змінила також зовнішній вигляд і клі­мат свого місця проживання, змінила навіть самі рослини і тварин до такої міри, що результати її діяльності мо­жуть зникнути лише разом з загальним омертвінням земної кулі» (Маркс К., Енгельс Ф. Твори, т. 20, с. 336). Дослідженнями встановлено, що лю­дина на території України почала впли­вати на природу з часів палеоліту (по­над 200 тис. років тому). У той час людські поселення були у Північному Причорномор’ї та Приазов’ї. У середньому палеоліті розселення людей охопило більшу частину сучас­ної території України, а у пізньому па­леоліті воно охопило вже всю її тери­торію. В неоліті (V—III тисячоліття до н. є.) відбулося одомашнення багатьох тва­рин (бика, вівці, кози, спині, коня), почали розвиватися скотарство і зем­леробство. На території України тоді уже сіяли ячмінь, пшеницю, овес, коноплі, виготовляли глиняний посуд, знали примітивне прядіння та ткацтво. Таким чином, вплив діяльності люди­ни на природні умови території Украї­ни активно почав проявлятися вже з пізнього палеоліту, з того часу, коли людина, використовуючи вогонь, випа­лювала лісові ділянки в лісовій зоні для полів, па яких вирощувала хлібні злаки, а також використовувала ліс для будівництва примітивних жител, для випалювання глиняного посуду, готу­вання їжі та опалювання житла. Збіль­шення кількості свійських тварин посилило вплив людини на природну степову рослинність. Через інтенсивне випасання відбувалось збіднення видо­вого складу, зниження густоти і висоти рослинного покриву, а також ущіль­нення ґрунту. Дальший розвиток людського суспіль­ства характеризувався зростанням за­собів виробництва і ускладненням ви­робничих відносин, розширенням впли­ву людини на природу. Помітні зміни природи відбувалися у давні та середні віки, коли на території України поширюється землеробство, виникають ремесла, на берегах річок будуються міста і різноманітні поселен­ня, прокладаються шляхи, створюються нові транспортні засоби. При цьому значно змінюється рослинний покрив внаслідок вирубування лісів і розорю­вання цілинних степів. Людина почи­нав змінювати і рельєф, розробляючи корисні копалини — залізні і мідні ру­ди, будівельні матеріали. Зростання технічного озброєння лю­дини різко прискорювало освоєння те­риторії, збільшувало можливість ціле­спрямованого впливу на природу. В умовах феодального ладу і капіталі­стичного (особливо його вищої ста­дії — імперіалізму) природні ресурси використовуються по-хижацькому без врахування результатів господарської діяльності людини. Не дивно, що при такому господарюванні, яке має на меті досягнення найвищого зиску, при­роді завдається непоправна шкода. Вже з XII —XIII ст. на території України ться характерний напрям зміни природних умов під впли­вом господарської діяльності людини — зменшення площ лісів і цілинних зе­мель, зростання поселень різних розмі­рів. З розвитком капіталізму в Росії за­гострюється екологічна ситуація (знищення степів і лісів, руйнування при­родних ландшафтів навколо вугільних шахт і рудних копалень, пилові і газові викиди металургійних заводів Юзовки, Катеринослава, машинобудівних за­водів Харкова, Києва, Одеси та інших міст). Приватна власність на землю давала змогу поміщикам і капіталістам по-хи­жацькому використовувати природні багатства. Дальший розвиток науки і техніки сприяє технічному озброєнню людини і зростанню її впливу на природу. Зро­стають розміри міст, збільшується кіль­кість їх, урізноманітнюються промис­ловість і транспорт. Інтенсивно

4,8(58 оценок)
Это интересно:
Новые ответы от MOGZ: Биология
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ