Симпатичний відділ вегетативної нервової системи активується в ситуаціях стресу або підвищеної фізичної активності. Під впливом симпатичної активації відбувається швидкий мобілізаційний відгук організму на небезпеку або виклик.
Основні ефекти симпатичної активації на організм:
Підвищення частоти серцевих скорочень та збільшення кровообігу: симпатична активація збільшує викид крові з серця, підвищує кровотік до м'язів та інших органів, що необхідно для реакції на стресові ситуації.
Збільшення артеріального тиску: симпатичний відділ активує судинний тонус та збільшує систолічний артеріальний тиск.
Підвищення глюкози в крові: симпатична активація сприяє вивільненню глюкози з печінки та збільшує її концентрацію в крові, що забезпечує додаткову енергію для м'язів.
Розширення зіниць: симпатичний відділ збільшує діаметр зіниць, що полегшує візуальну орієнтацію в умовах недостатнього освітлення.
Зниження активності травної системи: симпатичний відділ знижує перистальтику кишківника та виділення шлункового соку, що зменшує поживну доступність їжі та забезпечує перенаправлення кровотоку до інших органів. більшення потовиділення: симпатичний відділ стимулює потові залози, що забезпечує зниження температури тіла та зменшення ризику перегріву.
Збільшення дихання: симпатична активація збільшує частоту та глибину дихання, що забезпечує додатковий доступ кисню до м'язів та інших органів.
Збільшення психічної активності: симпатичний відділ підвищує концентрацію нейротрансмітерів, таких як норадреналін, що сприяє збільшенню уваги та підвищенню психічної активності.
Зменшення більового порогу: симпатична активація знижує поріг болю, що забезпечує швидшу реакцію на можливу травму.
Збудження симпатичних нервів органів: симпатичний відділ стимулює секрецію адреналіну та норадреналіну з наднирників, що забезпечує підвищену активність симпатичних нервів органів.
Узагалі, симпатичний відділ вегетативної нервової системи має важливе значення для мобілізації організму на стресову ситуацію та підвищення фізичної активності. Однак, постійна активація симпатичного відділу може мати шкідливий вплив на здоров'я, тому важливо зберігати рівновагу між симпатичним та парасимпатичним відділами вегетативної нервової системи.
1. Легкие и дыхательные трубки обеспечивают вдох и выдох. В легких нет мышечной ткани, поэтому они не могут активно сокращаться.
2. Поперечно-полосатая.
3. Можно объяснить тем, что мы можем сознательно регулировать свое дыхание: задерживать его, начать дышать часто или более глубоко.
4. Уровень CO₂ в крови повышается - возрастает ритмическая активность дыхательного центра и усиливается вентиляция легких . Уровень CO₂ понижается - тонус дыхательного центра снижается: наступает непроизвольная временная задержка дыхания.
5. Изменение газового состава крови ведет к накоплению или снижению компонентов, что вызывает различные болезни, нарушаются функции крови. Организму может быть нанесен большой вред
Гуморальная регуляция дыхания Главным физиологическим стимулом дыхательных центров является двуокись углерода. Регуляция дыхания обусловливает поддержание нормального содержания СО2 в альвеолярном воздухе и артериальной крови. Возрастание содержания СО2 в альвеолярном воздухе на 0,17% вызывает удвоение МОД, а вот снижение О2 на 39 — 40% не вызывает существенных изменений МОД.
При повышении в замкнутых герметических кабинах концентрации СО2 до 5 —8% у обследуемых наблюдалось увеличение легочной вентиляции в 7 —8 раз. При этом концентрация СО2 в альвеолярном воздухе существенно не возрастала, так как основным признаком регуляции дыхания является необходимость регуляции объема легочной вентиляции, поддерживающей постоянство состава альвеолярного воздуха.
Симпатичний відділ вегетативної нервової системи активується в ситуаціях стресу або підвищеної фізичної активності. Під впливом симпатичної активації відбувається швидкий мобілізаційний відгук організму на небезпеку або виклик.
Основні ефекти симпатичної активації на організм:
Підвищення частоти серцевих скорочень та збільшення кровообігу: симпатична активація збільшує викид крові з серця, підвищує кровотік до м'язів та інших органів, що необхідно для реакції на стресові ситуації.
Збільшення артеріального тиску: симпатичний відділ активує судинний тонус та збільшує систолічний артеріальний тиск.
Підвищення глюкози в крові: симпатична активація сприяє вивільненню глюкози з печінки та збільшує її концентрацію в крові, що забезпечує додаткову енергію для м'язів.
Розширення зіниць: симпатичний відділ збільшує діаметр зіниць, що полегшує візуальну орієнтацію в умовах недостатнього освітлення.
Зниження активності травної системи: симпатичний відділ знижує перистальтику кишківника та виділення шлункового соку, що зменшує поживну доступність їжі та забезпечує перенаправлення кровотоку до інших органів. більшення потовиділення: симпатичний відділ стимулює потові залози, що забезпечує зниження температури тіла та зменшення ризику перегріву.
Збільшення дихання: симпатична активація збільшує частоту та глибину дихання, що забезпечує додатковий доступ кисню до м'язів та інших органів.
Збільшення психічної активності: симпатичний відділ підвищує концентрацію нейротрансмітерів, таких як норадреналін, що сприяє збільшенню уваги та підвищенню психічної активності.
Зменшення більового порогу: симпатична активація знижує поріг болю, що забезпечує швидшу реакцію на можливу травму.
Збудження симпатичних нервів органів: симпатичний відділ стимулює секрецію адреналіну та норадреналіну з наднирників, що забезпечує підвищену активність симпатичних нервів органів.
Узагалі, симпатичний відділ вегетативної нервової системи має важливе значення для мобілізації організму на стресову ситуацію та підвищення фізичної активності. Однак, постійна активація симпатичного відділу може мати шкідливий вплив на здоров'я, тому важливо зберігати рівновагу між симпатичним та парасимпатичним відділами вегетативної нервової системи.