1- это функция жиров, это ненасыщенные 3 насыщенные
Объяснение:
1)В живых организмах выполняют, прежде всего, структурную и энергетическую функции: они являются основным компонентом клеточной мембраны, а в жировых клетках сохраняется энергетический запас организма. Наряду с углеводами и белками, жиры — один из главных компонентов питания.
2Ненасыщенные жиры - триглицериды жирных кислот в молекулы которых входят остатки ненасыщенных жирных кислот - то есть в которых по меньшей мере одна двойная ковалентная связь между атомами углерода, в отличие от насыщенных жирных кислот в молекулах которых все ковалентные связи между атомами углерода единичны. Количество двойных связей в различных жирных кислотах различных жиров разное, если в молекуле есть только одна двойная связь, то такую жирную кислоту называют мононенасыщенных, и полиненасыщенные, если она содержит более одной двойной связи. Ненасыщенные жиры имеют более низкие температуры плавления.
3)насыщены -группа триглицеридов (жиров), содержащих лишь насыщенные жирные кислоты. Такие кислоты (иногда называемые алкановымы) не имеют двойных или тройных связей, атомы углерода в их составе имеют лишь одинарные связи, таким образом, цепочка углерода полностью «насыщена» атомами водорода. В природе встречается множество насыщенных жирных кислот, содержащих от 3 (пропионовая кислота) до 36 атомов углерода.
Пагони різних рослин відрізняються за багатьма ознаками. За походженням виокремлюють головний і бічні пагони. Головним називають перший пагін рослини, який утворюється із зародкового пагона насінини. А пагони, які утворюються на головному, будуть бічними. Залежно від функцій пагони поділяють па вегетативні та репродуктивні. Вегетативні пагони виконують основні життєві функції рослинного організму (фотосинтез, дихання тощо), а репродуктивні – спеціалізуються як органи відтворення, здійснюючи розмноження. За довжиною міжвузлів пагони бувають видовженими та вкороченими. У деяких рослин міжвузля настільки короткі, що листки щільно розташовуються один біля одного й утворюють розетку (наприклад кульбаба, стокротки, подорожник). Такі вкорочені пагони називають розетковими. Вкорочені пагони плодових дерев (наприклад яблуні, груші), на яких формуються квітки й плоди, називають плодушками, їх ретельно зберігають під час обрізування дерев. Іноді на деревах зі сплячих бруньок розвиваються дуже довгі пагони з великими листками, значно більшими за типові. Такі пагони називають вовчками, вони безплідні і їх треба видаляти. За напрямком росту розрізняють вертикальні та горизонтальні пагони. Вертикальні пагони зазвичай називають прямостоячими, вони ростуть прямо вгору (наприклад стовбури, пагони помідорів). А повзучі пагони суниць, лежачі пагони дині, кавуна, бічні гілки дерев є прикладом пагонів, які ростуть горизонтально. Трапляються в рослин і пагони, які спочатку ростуть горизонтально, а потім – вертикально (наприклад у пирію, глухої кропиви). Отже, різноманітність пагонів зумовлена їхнім походженням, функціями та особливостями будови.
Ферменты расщепляет сложные органические вещества на более простые