Як виникає гіпертонічна хвороба?
Це якраз той самий випадок, про який можна з впевненістю сказати: «Всі хвороби від нервів». У ланцюгу розвитку гіпертонічної хвороби першою ланкою зазвичай є емоційне переживання. Ні для кого не секрет, що навіть у здорової людини сильне душевне потрясіння супроводжується найрізноманітнішими фізичними реакціями з боку організму.
Пригадайте, наприклад, вашу типову реакцію страху. Швидше за все, в неї входить прилив крові до обличчя, або, навпаки, вам стає холодно, у вас починають тремтіти ноги, кров, як кажуть, «стукає в скронях» і т.д. Щось подібне відбувається при кожній дуже сильній емоції. На деякі переживання організм реагує, зокрема, і підвищенням артеріального тиску.
У людини, що має схильність до гіпертонічної хвороби або вже захворює нею, ці реакції протікають трохи інакше. Якнайглибша емоційна реакція, яка у неї виникає, найчастіше буває неадекватна причині, яка може бути малозначною. І реакція ця завжди супроводжується значним підвищенням артеріального тиску.
Причому якщо у здорової людини підвищений на емоційному фоні тиск швидко приходить в норму, то у того, що захворює гіпертонічною хворобою цей стан не проходить довго.
Є ще одна особливість: в міру повторення такої реакції (а повторюється вона все частіше по найменш значних причин) гіпертонія поступово закріплюється на все більший термін.
Високий артеріальний тиск поступово починає сприйматися організмом як норма і на підтримку цієї «норми» йдуть чималі сили.
При регуляції гіпертонія стає все більш стійким станом і врешті-решт гіпертонічна хвороба переходить в хронічну форму. Змінюються її симптоми.
У початковому періоді гіпертонічна хвороба виявляється нестійким підвищенням артеріального тиску, періодичними головними болями, серцебиттям, іноді болями у області серця і відчуттям тяжкості в потилиці.
На пізнішому етапі, коли підвищення артеріального тиску стає все більш стійким, з`являються запаморочення, відчуття оніміння в пальцях рук і ніг, приливи крові до голови, «мушки» перед очима, поганий сон, швидка стомлюваність.
Гіпертонічну хворобу, як і будь-яке хронічне прогресуюче захворювання легше попередити, ніж лікувати.
Объяснение:
