Объяснение:
Развернутый план-конспект урока.
ТЕМА УРОКА: «СТЕБЕЛЬ, ЕГО СТРОЕНИЕ И ЗНАЧЕНИЕ»
ЦЕЛЬ:
актуализировать и углубить знания учащихся о побеге, дать представление о внешнем и внутреннем строении стебля;
показать взаимосвязь строения стебля с выполняемыми им функциями;
показать влияние внешней среды на рост и развитие стебля;
углубить знания о тканях стебля.
ОБОРУДОВАНИЕ:
дидактические карточки по теме «Лист»;
таблица «Внешнее строение листа», таблица «Внутреннее строение листа»;
модель «Побег»;
ветка дерева;
комнатные растения (дифенбахия, фиалка);
таблица «Внутреннее строение стебля»
поперечные спилы стволов деревьев (для каждого ученика);
продольный спил;
пробка дуба;
мочало липовый.
ХОД УРОКА:
I. Организация учащихся.
- Подравнялись, все проверили на партах. Здравствуйте, тихо сели!
- Сегодня у нас необычный урок, к нам пришли гости. Давайте покажем как мы работаем на уроке.
- Кто отсутствует сегодня? (отмечаю в журнале)
II. Повторение домашнего задания.
У. - О какой части побега мы говорили на уроке?
Д. – О листе.
У. – Хорошо, что такое лист?
Д. – 1) Лист – это вегетативный орган растения, занимающий боковое положение на побеге.
2) Лист – важный орган в жизни растения, осуществляющий воздушное питание растению.
У. Работаем со словарем. На дом было дано задание, выписать новые термины в словарь.
Женя прочитает, остальные проверяют правильность написания. (читает)
- Молодец! Садись.
Раздаю 6 ученикам дидактические карточки.
С остальными учащимися опрос домашнего задания по параграфу №19:
Рассказать по таблице «Внешнее строение листа». Молодец! Садись.
Рассказать по таблице 2Внутреннее строение листа». Молодец! Садись
Собираю карточки с выполненными заданиями.
III. Новая тема.
У. – Ребята, вам знакома эта модель? (показываю модель «Побега»)
Д. – Да.
У. – Что это за модель?
Д. – Модель побега.
У. – Правильно. Что такое побег?
Д. – Побег – это основной орган растения.
У. – Из каких органов состоит побег?
Д. – Побег состоит из стебля, листьев, почек.
У. – Хорошо. Какие органы мы уже изучили?
Д. – Побег, почки, лист.
У. – Сегодня более подробно изучим строение стебля. (читаю название темы на доске)
- Открываем рабочую тетрадь и записываем тему и дату сегодняшнюю на полях 27.11.06.
У. – Итак, что такое стебель? Вспоминаем.
Д. – Стебель –это осевая часть побега.
У. – Записываем определение в тетрадь
- Из каких частей состоит стебель?
Д. – Стебель состоит из узлов и междоузлий.
У. – Хорошо. Что такое узел?
Д. – Узел – это участок стебля, от которого отрастает лист.
У. – Что такое междоузлие?
Д. – Междоузлие – это расстояние между двумя узлами.
У. – В зависимости от вытянутости междоузлий стебель может быть удлиненным (показываю дифенбахию) или укороченным (показываю фиалку)
РАБОТА С УЧЕБНИКОМ.
- Найдите на рисунке 54 на стр. 75, что изображено под цифрой 1?
Д. – Подсолнечник.
У. – Какой у него стебель?
Д. – Удлиненный.
У. – Докажите, что он удлиненный. (дети говорят)
- Что изображено под цифрой 2?
Д. – Подорожник.
У. – Какой у него стебель?
Д. – Укороченный, едва заметен.
У. – Хорошо. Молодцы!
- Давайте подумаем, для чего стебель нужен растениям? Найдем ответ на с.78.
- Какие он функции выполняет? (Дети называют)
- Найдем функции стебля в тексте учебника на с. 78 (чтение по цепочке)
- Итак, Рома, ответь для чего стебель нужен растениям? Перечисли все функции стебля.
Д. – Проводящая, опорная, запасающая, осевая.
У. – Хорошо. Чтобы узнать, какие участки стебля выполняют эти функции нам необходимо изучить внутреннее строение стебля.
Проблемный вопрос: Почему после бури сосны сломались, а березы погнулись?
- Если посмотреть на спил дерева невооруженным глазом, то на нем легко различить 3 слоя.
- 1) Снаружи у спила тонкий, темного цвета слой – это кора.
- А, молодая ветка дерева покрыта тонкой кожицей.
- 2) Самый широкий, плотный, лежащий глубже слой – это древесина.
- 3) В центре стебля находится – сердцевина.
У. – Если же рассмотреть спил стебля под микроскопом, то мы увидим, что стебель внутри, как и все части растения имеет клеточное строение.
Движение молекул в газах
В газах обычно расстояние между молекулами и атомами значительно больше размеров молекул, а силы притяжения очень малы. Поэтому газы не имеют собственной формы и постоянного объёма. Газы легко сжимаются, потому что силы отталкивания на больших расстояниях также малы. Газы обладают свойством неограниченно расширяться, заполняя весь предоставленный им объём. Молекулы газа движутся с очень большими скоростями, сталкиваются между собой, отскакивают друг от друга в разные стороны. Многочисленные удары молекул о стенки сосуда создают давление газа.
Объяснение: удачи на СОРе
Основні фізіологічні процеси, що протікають у зеленій м'якоті листа (мезофілі) - це фотосинтез і дихання. Суть фотосинтезу полягає в тому, що відбувається засвоєння вуглекислого газу і води рослинами із зовнішнього середовища і перетворення їх в органічні речовини під впливом фотосинтетичного пігменту (хлорофілу) за до поглиненої енергії світла. Рослини, точніше їх листя, можна представити як фабрику, яка за до енергії Сонця виробляє більшу частину органічних речовин на нашій планеті. Воду для здійснення фотосинтезу рослини отримують з грунту, а вуглекислий газ - з повітря. Вуглець вуглекислого газу - це основа для утворення молекул органічних речовин. Під час фотосинтезу рослини, розкладаючи воду, виділяють з неї кисень. Таким чином, атмосфера Землі збагачується киснем, завдяки життєдіяльності рослин. Інтенсивність протікання процесу фотосинтезу в листі рослин залежить від температури навколишнього середовища, освітленості, концентрації вуглекислого газу, надходження води до листя рослини.
Крім фотосинтезу, у клітинах листя відбувається дихання - процес, зворотний фотосинтезу. При диханні органічні речовини окислюються із звільненням пов'язаної в них енергії, яка необхідна рослинам для забезпечення їх життєдіяльності. Процес дихання обумовлений всмоктуванням кисню і виділенням в атмосферу вуглекислого газу. Але інтенсивність фотосинтезу в листках рослин перевищує інтенсивність дихання, тому значно більша кількість кисню виділяється в атмосферу, ніж поглинається при диханні. У процесі дихання також синтезуються сполуки, які використовуються для утворення в листі вуглеводів, білків та інших речовин, що мають для рослини велике значення. Швидкість протікання процесів дихання залежить від впливу певних факторів зовнішнього середовища, наприклад, температури, вмісту вуглекислого газу в повітрі. Найбільш активно дихання відбувається в зростаючих ділянках рослини. Це легко пояснити тим, що молодим клітинам потрібно багато енергії для росту.
У листі рослин здійснюється випаровування води (транспірація) і виділення води у вигляді крапель (гутація). Вода - це основне внутрішньоклітинне середовище, де відбуваються всі життєві процеси рослини. З усієї кількості води, яка проходить через тіло рослини, тільки 0,2% їм засвоюється. Інша частина води також має важливе значення для життєдіяльності рослини. Виведення водяної пари через продихи і чечевички називається випаровуванням води або транспірацією. У разі якщо коренева система поглинає більше води, ніж листя можуть вивести її шляхом випаровування гається виведення крапель рідкої води через листя. Цей процес називається гутацією. Вода випаровується через всі ділянки тіла рослини, але інтенсивніше - через листя. Швидкість випаровування регулюється продихами. Завдяки транспірації, створюється безперервний рух води, що полегшує пересування розчинених у воді мінеральних солей всередині рослини. Також випаровування знижує температуру листя, що рятує рослину від перегрівання. На інтенсивність транспірації і гутації впливають вологість, наявність вітру і температура повітря.