Побег не может жить без корня, так как с корня растение питается веществами, находящимися в земле. И корень в свою очередь не может жить без побега, так как с побега растение поглощает солнечную энергию, так как у побега основная функция фотосинтез и транспортировка в она происходит частично и в корень.
У водорослей встречается вегетативное, бесполое и половое размножение.
Вегетативное размножение может осуществляться как простым разделением многоклеточного организма (фрагменты нитей Spirogyra (спирогира) или колонии (Synura) на несколько частей, так и при специализированных органов. Например, бурые водоросли из порядка сфацеляриевых имеют для этой цели специальные выводковые веточки, а водоросли из порядка харовых — клубеньки на ризоидах.
Бесполое размножение водорослей осуществляется при подвижных зооспор или неподвижных апланоспор. При этом протопласт клетки-спорангия делится на части и продукты деления выходят из её оболочки. Особь, на которой формируются спорангии, называют спорофитом. Часто подвижные или неподвижные споры имеют специальные названия. Например, апланоспоры, приобретающие форму материнской клетки, находясь внутри неё, называются автоспорами, а если апланоспора одевается толстой оболочкой и впадает в состояние покоя, то это гипноспора; зооспоры, утратившие жгутики, но сохранившие сократительные вакуоли и глазок, будут называться гемизооспорами.
Половое размножение. При половом размножении происходит попарное слияние гаплоидных клеток с образованием диплоидной зиготы. У водорослей есть несколько вариантов полового процесса: изогамия — слияние двух одинаковых по форме и размеру подвижных гамет; гетерогамия — слияние двух подвижных гамет одинаковых по форме, но разных по размеру; оогамия — слияние крупной неподвижной яйцеклетки с мелким подвижным сперматозоидом. Клетки, в которых образуются гаметы, называются гаметангии, а сами растения с гаметангиями — гаметофитами. Гаметангии бывают двух типов: образующие многочисленные сперматозоиды — антеридии и образующие одну или несколько яйцеклеток оогонии. Также половое размножение в некоторых группах водорослей может осуществляться и без образования гамет. Например, если сливаются две подвижные одноклеточные водоросли, то это хологамия; слияние протопластов двух неподвижных гаплоидных вегетативных клеток с образованием зиготы — конъюгация. Если гаметофиты и спорофиты в жизненном цикле водоросли имеют выраженные морфологические различия, то это называется гетероморфная смена форм развития, а если они морфологически не отличаются, то изоморфная смена форм развития. Также гаметофиты могут быть однодомными (обоеполыми) — на одной особи развиваются и мужские, и женские гаметы, или двудомными (раздельнополыми) — мужские гаметы — на одних особях, а женские — на других
Як виникає гіпертонічна хвороба?
Це якраз той самий випадок, про який можна з впевненістю сказати: «Всі хвороби від нервів». У ланцюгу розвитку гіпертонічної хвороби першою ланкою зазвичай є емоційне переживання. Ні для кого не секрет, що навіть у здорової людини сильне душевне потрясіння супроводжується найрізноманітнішими фізичними реакціями з боку організму.
Пригадайте, наприклад, вашу типову реакцію страху. Швидше за все, в неї входить прилив крові до обличчя, або, навпаки, вам стає холодно, у вас починають тремтіти ноги, кров, як кажуть, «стукає в скронях» і т.д. Щось подібне відбувається при кожній дуже сильній емоції. На деякі переживання організм реагує, зокрема, і підвищенням артеріального тиску.
У людини, що має схильність до гіпертонічної хвороби або вже захворює нею, ці реакції протікають трохи інакше. Якнайглибша емоційна реакція, яка у неї виникає, найчастіше буває неадекватна причині, яка може бути малозначною. І реакція ця завжди супроводжується значним підвищенням артеріального тиску.
Причому якщо у здорової людини підвищений на емоційному фоні тиск швидко приходить в норму, то у того, що захворює гіпертонічною хворобою цей стан не проходить довго.
Є ще одна особливість: в міру повторення такої реакції (а повторюється вона все частіше по найменш значних причин) гіпертонія поступово закріплюється на все більший термін.
Високий артеріальний тиск поступово починає сприйматися організмом як норма і на підтримку цієї «норми» йдуть чималі сили.
При регуляції гіпертонія стає все більш стійким станом і врешті-решт гіпертонічна хвороба переходить в хронічну форму. Змінюються її симптоми.
У початковому періоді гіпертонічна хвороба виявляється нестійким підвищенням артеріального тиску, періодичними головними болями, серцебиттям, іноді болями у області серця і відчуттям тяжкості в потилиці.
На пізнішому етапі, коли підвищення артеріального тиску стає все більш стійким, з`являються запаморочення, відчуття оніміння в пальцях рук і ніг, приливи крові до голови, «мушки» перед очима, поганий сон, швидка стомлюваність.
Гіпертонічну хворобу, як і будь-яке хронічне прогресуюче захворювання легше попередити, ніж лікувати.
Объяснение:
Из корней всё-равно вырастут растения, а вот побег без корня жить не сможет никогда. С корней растение получаетиз земли воду и минеральные вещества.