Ботаника (фитология) – наука о растениях.
Зоология – наука о животных.
Микология – наука о грибах.
Микробиология – наука о микроорганизмах.
Вирусология – наука о вирусах.
Антропология – наука о человеке.
Бриология – раздел ботаники, изучающий мхи.
Дендрология – раздел ботаники, изучающий древесные и кустарниковые формы.
Лихенология - раздел ботаники, изучающий лишайники.
Альгология – раздел ботаники, изучающий водоросли.
Энтомология – раздел зоологии, изучающий насекомых.
Ихтиология – раздел зоологии, изучающий рыб.
Орнитология – раздел зоологии, изучающий птиц.
Териология – раздел зоологии, изучающий млекопитающих.
Паразитология – раздел биологии, изучающий паразитов и явление паразитизма; разрабатывает методы борьбы с паразитарными заболеваниями.
Протозоология – раздел зоологии, изучающий простейших.
Малакология – раздел зоологии, изучающий моллюсковЦитология – наука о клетке.
Гистология – наука о тканях.
Эмбриология – раздел биологии, изучающий зародышевое развитие организма.
Биохимия – научная дисциплина, исследующая химический состав живых существ, химические реакции в них и закономерный порядок этих реакций, обеспечивающий обмен веществ.
Биофизика – наука о физических и физико-химических явлениях в живых организмах.
Молекулярная биология – наука, изучающая общие свойства и проявления жизни на молекулярном уровне.
Генетика – наука, изучающая механизмы и закономерности наследственности и изменчивости организмов, методы управления этими процессами.
Эволюционное учение – наука об историческом развитии жизни в геологические времена.
Экология – наука, изучающая взаимоотношения организмов и их сообществ с окружающей средой.
Этология – наука о поведении животных в естественных условиях.
Гигиена – наука, изучающая влияние на здоровье человека условий жизни и труда и разрабатывающая меры профилактики заболеваний.
Неонтология – наука о развитии жизни в настоящее время.
Биометрия – наука, занимающаяся планированием количественных биологических экспериментов и обработкой результатов методами математической статистик
Объяснение:
ну думаю это все выбери что нужно
Вибач що так багато
Объяснение:
Хімі́чний елеме́нт (родовий відмінок -а[1]; заст. первень[2]) — тип атомів з однаковим зарядом атомних ядер (тобто однаковою кількістю протонів в ядрі атому) і певною сукупністю властивостей. Маса ядра атома хімічного елемента може бути різною, в залежності від кількості нейтронів у ньому. Сукупність атомів елемента з однаковою масою називається нуклідом, а ізотопами називаються атоми одного елемента з різними масами. Атоми даного хімічного елемента відрізняються від атомів інших елементів величиною заряду ядра, кількістю та характером розміщення електронів навколо ядра, розмірами і хімічними властивостями. У нейтрального атома число електронів на електронних оболонках дорівнює заряду ядра. У разі, коли кількість електронів не збігається з кількістю протонів у ядрі, утворюється йон, однак це іон відповідного хімічного елемента.
Кількість атомів хімічного елемента не змінюється при хімічних реакціях. Для перетворення атома одного хімічного елемента в інший необхідні ядерні реакції. Зокрема, за до ядерних реакцій отримують нові хімічні елементи, які не існують у природі. На 2010 рік було відомо 118 хімічних елементів: з них 89 виявлені в природі, інші отримані штучно в результаті ядерних реакцій. Усі відомі нині речовини, а їх уже 20 000 000, утворені атомами різних хімічних елементів.
