За́лози вну́трішньої секре́ції або ендокри́нні залози (лат. glandulae endocrinae) — залози, які не мають вивідних проток і секретують свою «продукцію» — гормони, безпосередньо в кров. Саме через це їх називають залозами внутрішньої секреції (ендокринні залози). У людини до ендокринних залоз відносять: епіфіз, гіпофіз, щитоподібну, загруднинну (тимус), паращитоподібні, наднирники, острівці Лангерганса підшлункової залози та ендокринну частину статевих залоз. У зв'язку з цим підшлункову залозу та статеві залози відносять до змішаних залоз за типом секреції.
Ендокринні залози не мають вивідних протоків, секрет виділяється в кров, а з неї надходить у міжклітинну рідину. Основна тканина — залозистий епітелій. Залози добре кровопостачаються та інервуються.
Ендокринні залози функціюють не ізольовано, а системно. Більшість гормональних процесів регулюється гіпофізом, який виділяє тропні гормони, що регулюють діяльність інших залоз. У свою чергу, секреторну діяльність гіпофіза регулює гіпоталамус, нейрони якого продукують нейроендокринні трансмітери, що стимулюють або пригнічують роботу гіпофіза. Ці два органи утворюють єдину гіпоталамо-гіпофізарну систему, в якій перший виконує регулюючу роль, а інший — ефекторну.
Наука, що вивчає залози внутрішньої секреції — ендокринологія.
Б
Бледный тушканчик
Боярышник закаспийский
Г
Голубянка Панопа
Д
Дровосек Галузо
Ж
Жужелица илийская
Жужелица Сольского
К
Канкриниелла
Каратауский архар
Л
Ложная шандра
Лук азутавский
Лук зайсанский
Лук Иващенко
М
Марена меловая
Молочай семиреченский
Молочай Ярослава
П
Подмаренник казахстанский
Полынь беловосковая
С
Селевиния
Т
Тамарисковый дровосек
Тушканчик Гептнера
Тушканчик Житкова
Тюльпан Борщова
Тюльпан Краузе
Э
Энейс мулла
Я
Ясменник Крылова
C
Chalepoxenus spinosus
Colletes kipyatkovi
E
Eremiasphecium budrysi
Euphorbia kalbaensis
G
Galium turgaicum
H
Heriaeus capillatus
S
Stipa argillosa
Stylops deserticola
