Объяснение:
Мигда́лики (лат. tonsillae) — орган в ротоглотці, сформований лімфаденоїдною (лімфоїдною) тканиною у слизовій оболонці верхніх дихальних шляхів людини й ряду хребетних тварин[1]. Українська назва є калькою грец. αμυγδάλη («мигдаль»): за схожість формою на мигдалевий горіх. Розмовна назва піднебінних мигдаликів «гланди» походить від лат. glandula («залоза»).
В одній зі своїх робіт[2], що була видана у 1884 році, німецький гістолог та анатом Вільгельм Вальдейєр (1836—1921) звернув увагу на те, що мигдалики розташовані у вигляді кільця. На честь науковця воно було назване лімфаденоїдне глоткове кільце Пирогова-Вальдейєра[3].
Жгут накладывается при сильном кровотечении для остановки кровотечения. Таким образом мы лишаем кровоснабжения участок конечности, расположенный ниже жгута, если это артериальное кровотечение , и выше жгута, если венозное. Долгое отсутствие кровоснабжения в конечности ведет к некрозу (отмиранию) тканей. Чтобы этого не допустить, под жгут подкладывают записку со временем его наложения, чтобы врач, который будет оказывать мог рассчитать время, когда надо ослабить жгут и восстановить (хотя бы временно) кровоснабжение для недопущения некроза тканей.
Жгут в летнее время можно наложить не более, чем на 1,5 часа, в зимнее время - 40 минут
