1. У тілі людини налічується близько 640 м’язів, але залежно від методу підрахунку їх кількість визначають і до 850.
2. Щоб зробити один крок, ми задіємо 200 м’язів. Це чимале навантаження, враховуючи, що людина в день робить у середньому 10000 кроків. 3. Усі м’язи діляться на три типи: серцевий м’яз, скелетні і гладкі. Скелетні м’язи разом зі скелетом формують опорно-рухову систему людини. Гладкі м’язи скорочуються незалежно від бажання людини і підкоряються сигналам вегетативної нервової системи, так як входять до складу клітин шкіри і внутрішніх органів. Серцева м’язова тканина називається міокард і становить основну масу серця.
4. При народженні у всіх нас близько 300 кісток (багато кісток немовляти складають кістки менших розмірів, наприклад – кістки черепа. Це полегшує дитині процес народження, проте пізніше, в ході дорослішання, кістки зростаються і стають твердіше). Скелет дорослої людини складається приблизно з 220 кісток, які з’єднані між собою. Деякі сполуки кісток абсолютно нерухомі, наприклад з’єднання кісток черепа (шви), інші – рухливі або піврухливі. 5. Вранці людина приблизно на сантиметр вище, ніж увечері. Хрящі між кісток стискається унаслідок стояння, сидіння і т.д., що робить нас трохи нижче під кінець дня. 6. Найміцніша кістка людського скелета – щелепна. А найсильніший м’яз – язик. Одними з найсильніших є також жувальні м’язи. Сила їхнього тиску в звичайному стані сягає від 9 до 15 кг, а коли людина їсть тверду їжу (наприклад, горіхи), тиск цих м’язів збільшується до 100 кг. 7. Близько 25% всіх м’язових волокон зосереджені на обличчі і шиї людини. Завдяки цьому ваша міміка може бути різноманітною і красномовною. При розмові в тілі людини синхронно діють близько 100 м’язів. 8. У ногах знаходиться чверть всіх кісток людини. З близько двох сотень кісток людського тіла 52 розташовані саме в нижніх кінцівках.
https://animals-wФункции биосферы
Энергетическая – аккумуляция солнечного излучения в процессе фотосинтеза (переход энергии солнечного света с пигментов растений в органические связи) и ее трансформация, с последующим распределением между всеми живыми организмами.
Газообразующая – поддержание стабильного газового состава атмосферы (выделение кислорода, поглощение диоксида углерода).
Концетрационная – сосредотачивают в теле химические вещества, образуя в дальнейшем полезные ископаемыеorld.ru/biosfera-i-chelovek-biosfera-i-ee-granicy/
Структура биосферы и ее состав
Живое вещество Вернадский описывал как общее число всех живых организмов населяющих планету в данный период времени.
Основные свойства:
В нем сосредоточено огромное количество энергии;
скорость течения реакций в живом организме быстрее, чем в искусственно созданных условиях;
составляющие живого вещества стабильны только в жизне организме;
возможность существовать в разных условиях, заполняя все пространство. Это явление Вернадский назвал «всюдностью жизни»;
отдельные особи всегда являются частью экосистемы;
живое вещество эволюционирует, приобретает новые свойства, адаптируется к изменчивости внешней среды.
Биогенное вещество – продукты жизнедеятельности живого. В процессе жизни организмы пропускают через себя многократно все составляющие биосферы, так образуются залежи нефти, газа, угля, торфа и др.
Косное вещество – формируется без участия живой материи (небиогенные горные породы, минералы).
Биокосное вещество – создается при взаимодействии живого и неживого (вода, приземная атмосфера, почва).
Наиболее общепризнанной в настоящее время является гипотеза А.И. Опарина, выдвинутая им в 1924 году. Сущность ее состоит в том, что жизнь на Земле явилась следствием процесса усложнения химических соединений до уровня возникновения абиогенным путем органических соединений и образования живых организмов, находящихся во взаимодействии с окружающей средой. То есть жизнь - это результат химической эволюции на нашей планете. Позже в 1929 году аналогичное предположение было выдвинуто и английским ученым Дж. Холдейном. В соответствии с гипотезой Опарина - Холдейна в происхождении жизни на Земле можно выделить шесть основных этапов:
1. Образование первичной атмосферы из газов, послуживших основой для синтеза органических веществ.
2. Абиогенное образование органических веществ (таких мономеров, как аминокислоты, мононуклеотиды, сахара).
3. Полимеризация мономеров в полимеры - полипептиды и полинуклеотиды.
4. Образование протобионтов - предбиологических форм сложного химического состава, имеющих некоторые свойства живых существ.
5. Возникновение примитивных клеток.
Источник: https://murzim.ru/nauka/biologiya/24258-sovremennye-predstavleniya-o-vozniknovenii-zhizni-na-zemle.html
