Відповідь:
Цілі сталого розвитку (ЦСР), які ще називають “Глобальними цілями” — це загальний заклик до дій, спрямованих на те, щоб покінчити з бідністю, захистити планету і забезпечити мир і процвітання для всі людей у світі.
Вказані 17 Цілей є розвитком успіху Цілей розвитку тисячоліття; крім того, серед інших пріоритетів, вони також охоплюють нові сфери, такі як кліматичні зміни, економічна нерівність, інновації, стале споживання, мир і справедливість.
Цілі є взаємопов'язаними — ключем до успіху в одній із них є вирішення питань, загалом пов'язаних із іншими.
ЦСР працюють у дусі партнерства і прагматизму, і спрямовані на правильний вибір з метою стабільного підвищення якості життя для майбутніх поколінь. Вони містять чіткі орієнтири та цільові показники, які всі країни мають запровадити відповідно до власних пріоритетів і екологічних проблем світу загалом. ЦСР є інклюзивним порядком денним. Вони усувають основні причини бідності та об'єднують нас для запровадження позитивних змін для людей і планети. “Підтримка Порядку денного до 2030 року є одним із головних пріоритетів ПРООН”, - заявила Адміністратор ПРООН Хелен Кларк. “ЦСР надають нам загальний план і порядок денний для вирішення деяких нагальних проблем, що стоять перед нашим світом, таких як бідність, кліматичні зміни та конфлікти. ПРООН має досвід і знання, необхідні для досягнення прогресу і надання до країнам на шляху до сталого розвитку”.
Пояснення:
Досягнення репродуктивной медицини такі:
ІСЧ або ІСД, що означає інсемінація за до сперми чоловіка або донора. Завдяки цій процедурі, можна вирішити проблему чоловічого безпліддя. Приміром, якщо в еякуляті чоловіка життєздатних сперматозоїдів знаходиться незначна кількість, яка не може природним шляхом запліднити яйцеклітину жінки, то в лабораторних умовах, фахівці знаходять ці сперматозоїди і здійснюють штучне запліднення, тобто, вводячи сперму в порожнину матки в день, сприятливий для зачаття .
ОІВ - це, так званий, метод «запліднення в пробірці». Він полягає в тому, що у жінки за до спеціальної гормональної терапії провокують вироблення яйцеклітин, які витягують і запліднюють в сприятливих умовах за до сперми чоловіка або донора. Через кілька діб, вже отриманий ембріон, вводять в порожнину матки, і настає вагітність.
ІКСІ або ін'єкція сперматозоїда в цитоплазму яйцеклітини. Даний метод застосовують в основному при складних формах чоловічого безпліддя. Його суть ввести єдиний сперматозоїд в яйцеклітину, таким чином, щоб здійснилося запліднення. Після чого, ембріон впроваджують в матку для подальшого розвитку плода.
Методика донорства яйцеклітини необхідна в тих випадках, коли організм жінки з якоїсь причини не може продукувати власні яйцеклітини або ж вони не дозрівають. Яйцеклітина від здорової жінки-донора дає можливість жінці виносити і народити дитину.
Сурогатне материнство застосовують тоді, коли жінка не в змозі виносити вагітність. Наприклад, коли матка видалена або у жінки часті викидні і завжди існує ризик чергового переривання вагітності. Суть методу полягає в тому, що сурогатної матері вводять в порожнину матки ембріон, який вона виношує і народжує.
Заморожування ембріонів необхідно для повторного екстракорпорального запліднення. Наприклад, досить часто зустрічаються випадки, коли перше ЕКЗ не закінчується вагітністю. Багато жінок, які зважилися на дану процедуру, проходять її кілька разів до настання бажаної вагітності. Щоб жінка не піддавалася зайвий раз гормональної терапії, при першому ЕКЗ у неї беруть кілька яйцеклітин, які запліднюють. Тільки два ембріона впроваджується в порожнину матки при екстракорпоральному заплідненні, решта проходять кріозаморозку, для можливого повторного ЕКЗ.
Банк донорської сперми існує практично в кожній клині з відновлення репродуктивної функції. У ньому виникає необхідність, якщо у чоловіка гається форма абсолютного безпліддя, а також у випадках, коли у жінки немає статевого партнера для зачаття дитини.
Необходимо заметить, что курение существует в двух совершенно различных клинических разновидностях: в виде привычки к курению и в виде табачной зависимости. Во втором варианте (назовём его «Жажда») у курящего возникает патологическое, болезненное влечение к табаку, а в первом оно не формируется. Из-за того, что внешние признаки пристрастия к табаку у всех курящих одинаковы (постепенный рост числа выкуриваемых сигарет в день, влечение к запаху табачного дыма), различие двух разновидностей курильщиков удаётся установить только при их попытке бросить курить. Те, кто курит лишь в силу привычки, могут стать некурящими совершенно безболезненно, без всякой медицинской и со временем вообще забывают, что курили. А те, у которых сформировалась табачная зависимость, при всём желании не могут навсегда отказаться от курения, даже если первые дни без табака у них проходят относительно благополучно. Иногда после длительного перерыва у них наступает рецидив. Это означает, что курение оставило глубокий след в механизмах памяти, мышления, настроения и обменных процессах организма. Согласно имеющимся данным, из 100 систематически курящих только 7 курят в результате привычки.
Что же собой представляет никотин – виновник формирования табачной зависимости?
Никотин – чрезвычайно сильный яд, не уступающий по токсичности синильной кислоте. В малых дозах действует возбуждающе на нервную систему, в больших — вызывает её паралич: остановку дыхания, прекращение работы сердца. Многократное поглощение никотина при частом курении формирует никотинизм — хроническое отравление, в результате которого снижается память и работо наблюдается постоянный кашель с мокротой. Одним из разрушительных последствий отравления никотином является: дрожание рук, неуверенная походка, подростка то бросает в жар, то в холод, сердце при этом то стучит, как молот, то замирает.
Никотин – основной из компонентов табачного дыма, вызывающих разрушительные изменения в спинном мозге, воспаление пояснично-крестцового нервного сплетения. За счёт его воздействия на надпочечники после каждой выкуренной сигареты значительно увеличивается по сравнению с нормой количество циркулирующих в крови кортикостероидов, а так же адреналина и норадреналина, участвующих в регуляции важнейших физиологических функций организма. Адреналин, в частности, сужает кровеносные сосуды, в результате чего повышается артериальное давление. Никотин увеличивает минутный ударный объём сердца и скорость сокращения миокарда. А так как коронарные сосуды заядлого курильщика, как правило, сужены и не доставляют миокарду необходимых порций кислорода, возникает кислородное голодание сердечной мышцы (ишемическая болезнь сердца). Положение усугубляется ещё тем, что меньше кислорода поступает и к другим органам и тканям. Ведь часть гемоглобина вместо того, чтобы переносить к ним кислород, присоединяет угарный газ, содержащийся в дыме сигарет.