Сере́днє ву́хо (лат. auris media) — частина слухової системи ссавців (у тому числі людини). Складається з ряду сполучених між собою повітроносних порожнин: слухова труба (tuba auditiva), барабанна порожнина (cavum tympani), комірки соскоподібного відростка, у тому числі й найбільша з них — печера (antrum mastoideum), яка спеціальним проходом — входом у печеру (aditus ad antrum) з'єднана з барабанною порожниною. У барабанній порожнині знаходиться ланцюг слухових кісточок (молоточок, коваделко, стремінце), м'яз, що напружує барабанну перетинку (malleus tensor tympani), стремінцевий м'яз і зв'язковий апарат. Слухові кісточки зв'язані між собою членуваннями, анатомічне і функціонально являють собою ланцюг, який тягнеться від барабанної перетинки до вікна присінка. Молоточок прикріплюється до барабанної перетинки і коваделка. Коваделко бере участь у коваделково-молоточковому і коваделково-стремінцевому зчленуванні. Голівка стремінця зчленована з сочевицеподібним відростком коваделка, а край підніжної пластинки за до кільцеподібної зв'язки (в передньому відділі ширша, ніж в задньому) — з краєм овального вікна.
Модель вуха людини. Музей техніки в Осло, Норвегія
У барабанній порожнині розрізняють три відділи:
надбарабанний простір, який розташовується вище рівня короткого відростка молоточка
середній відділ — між коротким відростком молоточка і рівнем нижньої стінки зовнішнього слухового проходу
нижній відділ — нижче рівня нижньої стінки зовнішнього слухового проходу
Барабанна порожнина обмежена шістьма стінками. Має форму неправильної чотиригранної призми. Вертикальний і передньо-задній розміри її становлять 15 мм, поперечний (від латеральної до медіальної стінки) — 2-6 мм.
Зовнішня стінка. Меншу частину її складає кісткова пластинка зовнішнього слухового проходу, більшу — барабанна перетинка. Відстань барабанної перетинки від медіальної стінки барабанної порожнини: в центрі — до 2 мм, на рівні передньонижнього квадранту — 4-5 мм, задньонижнього — до 6 мм.
Медіальна (лабіринтна) стінка барабанної порожнини одночасно є частиною зовнішньої стінки капсули лабіринту. На ній розташований мис, який відповідає основному закрутку завитки. Над мисом і ззаду від нього знаходиться вікно присінка, закрите підніжною пластинкою стремінця, над яким проходить барабанна частина каналу лицьового нерва. Ззаду і знизу від мису, напроти задньої стінки барабанної порожнини, знаходиться ніша круглого вікна. Кругле вікно веде в початковий відділ і закрито тонкою перетинкою. Між мисом і дахом барабанної порожнини проходить півканал м'яза, що напружує барабанну перетинку (malleus tensor tympani), який закінчується під передньою частиною овального вікна ложкоподібним виступом від якого до руків'я молоточка тягнеться сухожилок згаданого м'яза.
Задня стінка барабанної порожнини межує з соскоподібним відростком. У верхньому відділі через стінку проходить вхід у печеру. На задній стінці нижче знаходиться пірамідальний виступ, від якого відходить м'яз стремінця, який прикріплюється до його голівки. У глибині задньої стінки проходить канал лицевого нерва і навколишні клітини соскоподібного відростка.
Передня стінка барабанної порожнини. Верхня половина її зайнята барабанним устям євстахієвої труби, яким закінчується півканал слухової труби. Вище і паралельно їй проходить півканал м'яза, що напружує барабанну перетинку. Нижня половина передньої стінки представляє тонку кісткову пластинку, яка межує із внутрішньою сонною артерією.
Верхня стінка (дах) барабанної порожнини тонка, має дегісценції, нерідко є місцем проникнення інфекції в середню черепну ямку. Товщина цієї стінки — 1 −6 мм, ширина на рівні голівки молоточка — 5-6 мм.
Нижня стінка — дно барабанної порожнини — розташована на 2-4.5 мм нижче барабанної перетинки. До неї прилягає цибулина внутрішньої яремної вени.
Важливою складовою частиною середнього вуха є пневматична система (повітроносні клітини) соскоподібного відростка, формування якого завершується до 7-8 року життя. Центральне місце займає печера (antrum). В міру росту соскоподібного відростка печера опускається з положення вище скроневої лінії (в дітей перших місяців життя) до позиції, коли вона проектується на площадку соскоподібного відростка у дорослих.
Жизнедеятельность каждого организма напрямую связана с различными факторами окружающей среды: ему приходится стойко переносить определённые условия существования, искать пищу, избегать хищников. Решение этих жизненных задач Чарлз Дарвин назвал борьбой за существование, поскольку от их реализации зависит выживание самого организма и появление его потомства.
Неизбежность борьбы за существование, по мнению Дарвина, вытекает из двух очевидных фактов: ограниченности
жизненных ресурсов и избыточности размножения организмов в природе.
Мухоловка-пеструшка устраивает гнездо в дупле. Развесив в парке искусственные дуплянки, можно увеличить число гнездящихся пар. Следовательно, возможность гнездования привлечённых новых пар была ограничена ресурсом дупел.
Возобновляемые ресурсы также ограничены скоростью своего восстановления. В начале века на один из тундровых островов в Алеутском море завезли несколько северных оленей. Спустя 30 лет их число перевалило за 2000 особей. Сначала они полностью уничтожили весь ягель на острове, после чего вымерли сами.
организмов к размножению так велика, что через 30—40 поколений масса потомков от пары любого вида могла бы сравняться с массой Земли.
2. Он включает следующие классы:...
3.Представители типа занимают такие среды обитания, как...
4.У всех животных данного типа ... симметрия тела;
5. тело разделено на..
6.Покровы...
7. Свойства покровов...
8.Функции покровов...
смены покрова...
10 Органы чувств: зрение..., обоняние..., осязание
11.Признаки, обеспечившие при к разным средам обитания: