ответ:Грибные споры попадают на тело жертвы и прорастают. Образуется мицелий. Всей поверхностью мицелия паразит впитывает воду из клеток и межклеточного пространства организма хозяина. Со временем на мицелии образуются новые споры и заражаются новые организмы.
Низшие одноклеточные грибы являются внутриклеточными паразитами. Их клетки развиваются внутри клеток хозяина и питаются их содержимым.
Подробнее: https://obrazovaka.ru/biologiya/griby-parazity-5-klass-tablica-primery.html#ixzz5q6NEaeW6
Объяснение:
Мутагени – це чинники, які здатні спричиняти мутації.Можливість експериментального отримання мутацій вивчали Г. А. Надсон і Г. С. Філілов, Г. Д. Меллер, В. В. Сахаров, М. Є. Лобашов, І. А. Рапопорт, С. М. Гершензон та ін. Встановлено, що будь-які чинники зовнішнього і внутрішнього середовища, які можуть порушувати гомеостаз, здатні викликати мутації. До найсильніших мутагенів відносять хімічні, фізичні й біологічні.
Хімічні мутагени (формалін, іприт, колхіцин, пестициди, певні фармакологічні сполуки). Пріоритет відкриття хімічних мутагенів належить радянським дослідникам. У 1933 році В. В. Сахаров одержав мутації шляхом дії йоду, у 1934 році М. Є. Лобашов використовував аміак, у 1946 р. радянський генетик І. А. Рапопорт виявив сильну мутагенну дію формаліну і етиленіміну, а англійська дослідниця ЦІ. Ауербах – іприту.
Фізичні мутагени (іонізуюча радіація, ультрафіолетові промені, фотони світла, температура). Уперше індуковані радіацією мутації були експериментально одержані радянськими вченими Г. А. Надсоном і Г. С. Філіпповим, які у 1925 р гали на дріжджах мутаційний ефект під дією іонізуючої радіації. У 1927 р. американський генетик Г. Меллер показав, що рентгенівські промені можуть викликати мутації у дрозофіли. Для штучних мутацій часто використовують гамма-промені, джерелом яких у лабораторіях, зазвичай, є радіоактивний кобальт. Останнім часом для індукування мутацій дедалі частіше використовуються нейтрони, які мають велику проникаючу здатність. Одним із найнебезпечніших наслідків опромінення є утворення вільних радикалів з наявної у тканинах води. Ці радикали мають високу реактивність і можуть розщеплювати багато органічних речовин, у тому числі й нуклеїнові кислоти.
Біологічні мутагени (віруси і токсини ряду організмів, особливо цвілевих грибів). У ряді лабораторій було встановлено велику кількість хромосомних аберацій у культурах мікроорганізмів та клітин тварин і людини, які були вражені вірусами. Виявилося також, що віруси викликають мутації у рослин і тварин. При цьому мутагенну дію мають не тільки патогенні для даного організму віруси. Так, у дрозофіли отримали ряд мутацій дією вірусу лейкозу мишей. Причина цього явища, мабуть, криється у здатності вірусів викликати глибокі зміни метаболізму клітини.
