Наше життя, життя людей, маленьких сіл, селищ і міст, мегаполісів непомітно взаємопов’язано, заплутано і, маючи один шлях, націлене та скероване у майбутнє. Здавалося б доволі просто зрозуміти, помітити та побачити майбутнє, те, яке ми хочемо бачити, і те, котре на нас чекає. Проте ми доволі часто перебуваємо в полоні власних мрій, сподівань, надій, котрі називаються солодким словом - ілюзії.
Що ж може подолати, розсіяти туман мрій і вказати нам вірний напрямок руху до нашого успішного майбутнього, майбутнього кожної людини і майбутнього всієї країни ? Є той єдиний ключ, котрий відчинить двері і проведе. Все доволі просто – це знання, саме знання і бажання рости, розвиватися властиві кожній людині, кожному, хто живе на цій землі. Завдяки прагненню пізнавати і отримувати знання, завдяки прагненню ділитися цими знаннями і повстало людство з предвічного мороку небуття.
Пошуки знань відбуваються завжди з різних мотивів, і завжди вони недосконалі, часто ми в цих пошуках блукаємо та зазнаємо невдач. Я думаю, що не буде знайдено кращої форми передачі знання, ніж ті класичні, що існують впродовж останнього тисячоліття.
Закономірно, що Прикарпатський університет за 75 річну історію свого існування перетворився в один з провідних вищих навчальних закладів України. Зазираючи в минуле, робимо висновок, що заклад зумів виплекати в своїх стінах безліч талановитих та успішних людей, і він, «наш університет», є ключем до успіху не тільки на державному, але й міжнародному рівнях.
Сьогодення диктує нові виклики для нашої країни, для нас і нашого щоденного життя. Бачимо, що ті зміни, що відбуваються у Прикарпатському університеті є яскравим свідченням плідної роботи колективу цього навчального закладу.
