Ящерица относится к пресмыкающимся, а саламандра к земноводным. Тут уж сравнение: земноводные дышать кожей, откладывают икру, нужна вода для оплодотворения, а пресмыкающиеся откладывают яица и у них внутреннее оплодотворение. Пресмыкающиеся имеют роговой покров, у земноводных голая кожа. Из-за этого ящерицы могут жить в засушливых местах, а саламандры нет.
1) голосеменные(сосна,ель,можжевельник), покрытосеменные(орхидеи,плющ, болотные растения,хрен,одуванчик,подорожник,пшеница,виноград,лютик) 2)Благодаря фотосинтезу растения создают органич.вещ. из неорганич., очищая атмосферн. возд. от со2 и обогащая его о2. Обеспеч. пищей животных и чел.. Зелен. насаждения в городах, населен. пунктах снижают действ. шума, очищают и увлажн. и увлажн. воздух.. Растен. дают человеку технич. сырье, древесину, топливо и т.п. 3)Растения размнож. вегетативно побегами (пихта, смородина);корнями(тополь,малина);листьями(бегония,лимон);делением куста(сирень). В природе цветки, плоды и семена обеспеч. сущ. вида и служат кормом для членистоногих и позвоночн. животных. Соцветие-это часть побега,побег или группа видоизмененных побегов, несущих цветков. Самоопыление(лен,томат); перекресное опыление(береза,крапива); вытроопыление, искусственное, насекомоопыление.
Хребе́тні (лат. vertebrata) — підтип хордових тварин, що виділяється наявністю кісткового хребта. разом з комахами, ця група тварин домінує на суші і у воді. решту тварин інколи об'єднують в несистематичну групу безхребетні. використання цього терміну виправдовується тільки важливою роллю, яку відіграють хребетні в сучасному тваринному світі, оскільки в іншому група безхребетних об'єднує організми, які часто не мають практично нічого спільного. група хребетних часто розглядається як вищі хордові. у порівнянні з нижчими хордовими — ланцетниками, та покривниками, вони характеризуються значно вищим рівнем організації, що наочно виражено як в їх будові, так і у фізіологічних характеристиках. серед хребетних немає видів, що ведуть сидячий (прикріплений) спосіб життя. вони постійно переміщуються, активно розшукуючи і захоплюючи їжу, знаходячи для розмноження особини іншої статі та рятуючись від переслідування ворогів. активні переміщення забезпечують хребетним тваринам можливість зміни середовища залежно від змін умов існування і потреб на різних етапах їх життєвого циклу, наприклад при розвитку, статевому дозріванні, розмноженні, зимівлях і т. д. вказані загальні біологічні риси хребетних прямо пов'язані з особливостями їх морфологічної організації та фізіологією. нервова система хребетних значно більш диференційована, ніж у нижчих хордових. у всіх тварин цієї групи розвинений головний мозок, функціонування якого обумовлює вищу нервову діяльність — основу пристосовної поведінки. для хребетних характерна наявність різноманітних і складно влаштованих органів чуття, що слугують основним зв'язком між живим організмом і зовнішнім середовищем. з розвитком головного мозку і органів чуття пов'язано виникнення черепа, який слугує надійним футляром для цих важливих органів. як основа скелету замість хорди у хребетних існує досконаліший і міцніший хребетний стовп, який виконує роль не тільки опорного стрижня тіла, але і футляра, що містить в собі спинний мозок. в області переднього відділу кишкової трубки виникають рухомі частини скелета, з яких формується ротовий, а у переважної більшості — щелепний апарат, що забезпечує захоплення та утримання їжі, а у вищих хребетних — і її подрібнення. загальний обмін речовин у хребетних незрівнянно складніший, ніж у нижчих хордових. у зв'язку з цим необхідно вказати на характерні риси організації: наявність серця зумовлює швидкий кровотік; у системі виділення нирки надійно забезпечують виведення з організму збільшеної кількості продуктів обміну. вказані риси життєвої організації зумовили широке розповсюдження хребетних і проникнення їх у всі життєві середовища. ця обставина, а також велика кількість і різноманітність видів хребетних роблять їх найважливішим чинником ічного середовища. хребетні з'явилися на рубежі ордовика — силура, а в юрі існували вже представники всіх нині відомих їх класів. загальне число сучасних видів — близько 40 тис.
Ящерица относится к пресмыкающимся, а саламандра к земноводным. Тут уж сравнение: земноводные дышать кожей, откладывают икру, нужна вода для оплодотворения, а пресмыкающиеся откладывают яица и у них внутреннее оплодотворение. Пресмыкающиеся имеют роговой покров, у земноводных голая кожа. Из-за этого ящерицы могут жить в засушливых местах, а саламандры нет.