Вегетативна нервова система включає симпатичну і парасимпатичну.
Симпатична система має в спинному мозку одне вогнище. Її початком є нейрони бічних рогів спинного мозку з 1 – 2 -го грудного до 3 – 4 -го поперекових сегментів. Нейрити цих нейронів виходять зі спинного мозку по переднім корінцях і доходять до симпатичних вузлів, будучи передвузлових волокнами, складовими білі сполучні гілочки, що зв’язують спинний мозок з вузлами. З вузлів виходять нейрити розташованого в них нейрона. Ці нейрити є після вузловими волокнами, складовими сірі сполучні гілочки, що зв’язують вузли з усіма еферентних нервами.
До парасимпатичної системи належать:
1) вогнище в середньому мозку, з якого виходять парасимпатичні волокна окорухового нерва;
2) вогнище в довгастому мозку, з якого виходять парасимпатичні волокна лицьового (барабанна струна), язикоглоткового, блукаючого і під’язикового нервів, і
3) вогнище в крижовому відділі спинного мозку
особливості будови скелета у ссавців
Особливості скелета. Скелет за багатьма ознаками подібний до скелетів інших хребетних тварин. Він поділяється на череп, хребет, скелет парних кінцівок. Череп складається з меншої, ніж у плазунів, кількості кісток: частина їх зростається між собою під час розвитку зародка. Мозкова коробка черепа розвинена краще, що пов’язано з великим об’ємом головного мозку. У хребті чітко виділено 5 відділів: шийний, грудний, поперековий, крижовий і хвостовий. У шийному відділі хребта завжди 7 хребців. В інших відділах хребта кількість хребців різна. Грудний відділ хребта та ребра утворюють грудну клітку. Усі хребці, за винятком крижових і більшості хвостових, сполучаються між собою рухомо. Крижові хребці та, у більшості випадків, 2 хвостових хребці зростаються, утворюючи єдину кістку — крижі. Пояс передніх кінцівок складається здебільшого з 2 пар кісток (лопаток і ключиць), тазовий — з 3 пар (сідничних, лобкових і клубових). Скелет кінцівок має типову для наземних тварин будову, але кількість пальців може бути різною (від 5 до 1).
Белки являются важнейшими химическими соединениями, без которых жизнедеятельность организма была бы невозможной. Из белков состоят ферменты, клетки органов, тканей. Они отвечают за обменные, транспортные и многие другие процессы, проходящие в человеческом теле. Белки не могут накапливаться «про запас», поэтому должны регулярно поступать в организм. Особенное значение они имеют для людей, занимающихся спортом, ведь белки регулируют двигательные функции организма, ответственны за состояние мышц, сухожилий, костей. Самая важная роль белков в организме заключается в том, что они участвуют в репликации молекул ДНК и РНК.