ПОРІВНЯННЯ ПЕЧОРІНА, ОНЄГІНА І БАЙРОНІЧНОГО ГЕРОЯ Порівняння Печоріна, Онєгіна і байронічного героя Євгеній Онєгін Пушкіна живе типовим для «золотої молоді» того часу життям: бали, ресторани, прогулянки Невським проспектом, відвідування театрів. Він виділяється із загальної маси аристократичної молоді. Автор підкреслює його «мріям відданість, дивність і різкий, холодний розум», честь, благородство душі. Онєгін не розчарувався у життя та інтересах світського товариства, йому імпонує політична та соціальна ситуація в Росії. Лермонтовський Печорін спочатку прагне світських задоволень, потім розчаровується в них, робить спробу зайнятися наукою, читати книги та байдужіє до всього. Герцен назвав Печоріна «молодшим братом Онєгіна». Печорін — це «Онєгін нашого часу, герой нашого часу»,— так сказав про нього Бєлінський. «Онєгін нудьгує, Печорін глибоко страждає.» Стан Печоріна є трагічнішим, він за натурою більш талановитий і чуттєвий. Це — сильна і вольова особистість, яка прагне діяльності. Та попри обдарованість і багатство духовних сил він, за його власним визнанням,— «моральний каліка». Його характер та поведінка сповнені протиріч. Протиріччя Печоріна, за визначенням Лермонтова,— «хвороба» покоління того часу. Печорін говорить: «Ціле моє життя було тільки ланцюгом сумних і невдалих протиріч серцю або розуму». З одного боку, Печорін — скептик, розчарована людина, з іншого,— у ньому є велике прагнення життя та діяльності. У ньому здоровий глузд бореться з почуттями, розумом і серцем. Свою увагу до жінок Печорін пояснює потребою честолюбства, але ми бачимо, що він здатний на глибоке кохання. За Онєгіним ми помічали те саме. Мета та сенс життя для Онєгіна мали свій філософський інтерес, але не стали основним питанням, як для Печоріна. Хто винен у тому, що Печорін перетворився в «розумну непотрібність», у «зайву людину»? Сам герой на запитання відповідає так: «У мені душа зіпсована світом», тобто світським товариством, у якому він жив і від якого утекти не зміг. «Моя безбарвна молодість протекла в боротьбі із собою та світом: кращі мої почуття, боячись насмішок, я ховав у глибині серця: вони там і померли.»У 20-ті роки ХІХ ст., роки Онєгіна, із дворянського вийшли декабристи. А Печорін — людина 30-х років, типовий герой свого часу.
Настоящая вера есть полная уверенность в том, что Иисус сделал и делает для нас. Так говорит Св.Писание: «Итак, оправдавшись верою, мы имеем мир с Богом через Господа нашего Иисуса Христа».Вера есть доверие Богу во всем. Так говорит Св.Писание: «Праведный верою жив будет; а если кто поколеблется, не благоволит к тому душа Моя».И наконец, наше отношение к тем материальным благам, которые принадлежат Богу. К Его имени – используя Его только так и тогда, как и когда Он прославляется, а не порочиться. Обращаясь с речью к Богу, будем тщательно подбирать слова и если Бог требует от нас говорить, не будем молчать, а будем говорить, чтобы оказать Ему уважение!Слушая слово Божье – будем стараться, в том числе и из уважения к Нему, исполнять его в точности, и Боже упаси перекручивать их для своих целей, а тем более добавлять к ним свои завиральные идеи!Пусть в нашей жизни в миру, и тем более при нахождении на богослужении, Господь всегда будет на самом почётном, первом месте – и это будет нашей данью уважения к Нему!И наконец, принося свои десятины и пожертвования Господу, пусть это всегда будет самое лучшее, что мы имеем! И в этом тоже пусть проявится наше уважение к Нему!
Аминь
