Мі́шаний ліс — природна зона лісів, що утворені хвойними і листяними деревними породами.
Виділяють:
хвойно-широколистні мішані ліси помірного поясу;
тропічні мішані ліси з вічнозелених і листопадних дерев;
субтропічні мішані ліси з лавролистних і хвойних дерев;
другорядні мішані ліси помірного поясу, утворені дрібнолистними породами з домішками широколистних або хвойних дерев.
У лісах чітко виділяється ярусність. Верхній ярус утворюють дерева, середній, підлісок, — кущі, нижній — трав'янисті рослини, гриби. У північній частині переважає сосна звичайна і дуб звичайний. Південніше частішають в лісах граб, береза, липа, осика, клен, вільха. Серед підліску зустрічається ожина, шипшина, барбарис, ліщина, малина. На заболочених місцях поширені брусниця і чорниця. Навесні в лісі першими зацвітають підсніжники, проліски, ряст, анемона. Пізніше — конвалія, фіалки, купина, сон-трава. Влітку під деревами вегетують лише вологолюбиві, тіневитривалі рослини — папороті, мохи, копитняк. Інші трав'янисті рослини ростуть на галявинах і узліссях. Серед них: звіробій, деревій, валеріана, ромашка, іван-чай. У мішаних лісах багато грибів. Восени дерева скидають листя, більшість трав'янистих рослин відмирає. Опале листя і відмерлі рослини утворюють лісову підстилку, яка затримує вологу в ґрунті.
У зоні мішаних лісів водяться травоїдні звірі: зубр, лось, олень благородний, сарна, заєць, миші. Хижі — вовк, лисиця, рись, тхір чорний, куниця лісова. Всеїдні: дика свиня, борсук, вивірка, їжак. Біля лісових водойм селяться бобри, видри, ондатри. Більшість птахів прилітає навесні: солов'ї, зозулі, шпаки, мухоловки, вивільга звичайна, лелека білий, журавель сірий, кулики, лебеді. Постійними мешканцями зони мішаних лісів є орябок, глухар, тетерук, сова сіра, дятел великий. З рептилій живуть гадюки, вужі та ящірки. У водоймах багато жаб, тритонів. Річки й озера багаті на рибу. У лісовій підстилці, під корою дерев, на рослинах живе багато комах.
Листяний ліс — ліс без хвойних дерев.
Листяні ліси поширені у доволі зволоженних регіонах з м'якими зимами. На відміну від хвойних лісів в ґрунтах листяних лісів не утворюється потужний шар підстилки, оскільки надто теплий і вологий клімат сприяє швидкій переробці рослинних решток. Хоча листя опадають щорічно, маса листяного опаду не набагато перевищує хвойний, оскільки листяні дерева надто світлолюбні і зростають рідше, ніж хвойні. У листяному опаді, порівняно з хвойним, міститься удвічі більше поживних речовин, особливо кальцію. На відміну від хвойного перегною, у менш кислому листяному перегної активно відбуваються біологічні процеси за участю дощових хробаків і бактерій. Тому майже весь листяний скид до весни розкладається, і утворюється гумусовий шар, що зв'язує поживні речовини в ґрунті та перешкоджає їх вимиванню.
На рисунках изображено действие света, как экологического фактора. По отношению к свету растения делятся на светолюбивые, тенелюбивые и теневыносливые. Они отличаются по внешним и внутренним признакам.
Даже на одном растении можно найти различие у теневых и световых листьев. Например у сирени теневые листья больше по размерам. У световых листьев столбчатая ткань преобладает над губчатой, а у теневых наоборот. По отношению к свету животные делаться на дневных, ночных и сумеречных.
Длина светового дня влияет на рост и развитие растений и их фенологическое состоянию по отношению к продолжительности светового дня: длиннодневные, короткодневные, нейтральные.
Наукой доказано, что свет представляет собой электромагнитный спектр – последовательность монохроматических излучений, каждому из которых соответствует определенная длина волны электромагнитного колебания. Оптическая область спектра электромагнитных излучений состоит из трех участков: невидимых ультрафиолетовых излучений (длина волн 10-400 нм), видимых световых излучений (длина волн 400-750 нм), воспринимаемых глазом как свет и невидимых инфракрасных излучений (длина волн 740 нм – 1-2 мм). Световые излучения, воздействуют на глаз и вызывают ощущение цвета, при этом электромагнитные волны (нм) излучения имеют следующие цвета:
• 390-440 фиолетовый
• 440-480 синий
• 480-510 голубой
• 510-550 зеленый
• 575-585 желтый
• 585-620 оранжевый
• 630-770 красный
Дневной солнечный свет воспринимается человеком как наиболее естественный. А вот свет, ламп накаливания, более "теплый", то есть содержит больше красных тонов. В то же время освещение лампами дневного света отличается избытком синих тонов и поэтому кажется "холодным".
На рисунках изображено действие света, как экологического фактора. По отношению к свету растения делятся на светолюбивые, тенелюбивые и теневыносливые. Они отличаются по внешним и внутренним признакам.
Даже на одном растении можно найти различие у теневых и световых листьев. Например у сирени теневые листья больше по размерам. У световых листьев столбчатая ткань преобладает над губчатой, а у теневых наоборот. По отношению к свету животные делаться на дневных, ночных и сумеречных.
Длина светового дня влияет на рост и развитие растений и их фенологическое состоянию по отношению к продолжительности светового дня: длиннодневные, короткодневные, нейтральные.
Наукой доказано, что свет представляет собой электромагнитный спектр – последовательность монохроматических излучений, каждому из которых соответствует определенная длина волны электромагнитного колебания. Оптическая область спектра электромагнитных излучений состоит из трех участков: невидимых ультрафиолетовых излучений (длина волн 10-400 нм), видимых световых излучений (длина волн 400-750 нм), воспринимаемых глазом как свет и невидимых инфракрасных излучений (длина волн 740 нм – 1-2 мм). Световые излучения, воздействуют на глаз и вызывают ощущение цвета, при этом электромагнитные волны (нм) излучения имеют следующие цвета:
• 390-440 фиолетовый
• 440-480 синий
• 480-510 голубой
• 510-550 зеленый
• 575-585 желтый
• 585-620 оранжевый
• 630-770 красный
Дневной солнечный свет воспринимается человеком как наиболее естественный. А вот свет, ламп накаливания, более "теплый", то есть содержит больше красных тонов. В то же время освещение лампами дневного света отличается избытком синих тонов и поэтому кажется "холодным".
Мі́шаний ліс — природна зона лісів, що утворені хвойними і листяними деревними породами.
Виділяють:
хвойно-широколистні мішані ліси помірного поясу;
тропічні мішані ліси з вічнозелених і листопадних дерев;
субтропічні мішані ліси з лавролистних і хвойних дерев;
другорядні мішані ліси помірного поясу, утворені дрібнолистними породами з домішками широколистних або хвойних дерев.
У лісах чітко виділяється ярусність. Верхній ярус утворюють дерева, середній, підлісок, — кущі, нижній — трав'янисті рослини, гриби. У північній частині переважає сосна звичайна і дуб звичайний. Південніше частішають в лісах граб, береза, липа, осика, клен, вільха. Серед підліску зустрічається ожина, шипшина, барбарис, ліщина, малина. На заболочених місцях поширені брусниця і чорниця. Навесні в лісі першими зацвітають підсніжники, проліски, ряст, анемона. Пізніше — конвалія, фіалки, купина, сон-трава. Влітку під деревами вегетують лише вологолюбиві, тіневитривалі рослини — папороті, мохи, копитняк. Інші трав'янисті рослини ростуть на галявинах і узліссях. Серед них: звіробій, деревій, валеріана, ромашка, іван-чай. У мішаних лісах багато грибів. Восени дерева скидають листя, більшість трав'янистих рослин відмирає. Опале листя і відмерлі рослини утворюють лісову підстилку, яка затримує вологу в ґрунті.
У зоні мішаних лісів водяться травоїдні звірі: зубр, лось, олень благородний, сарна, заєць, миші. Хижі — вовк, лисиця, рись, тхір чорний, куниця лісова. Всеїдні: дика свиня, борсук, вивірка, їжак. Біля лісових водойм селяться бобри, видри, ондатри. Більшість птахів прилітає навесні: солов'ї, зозулі, шпаки, мухоловки, вивільга звичайна, лелека білий, журавель сірий, кулики, лебеді. Постійними мешканцями зони мішаних лісів є орябок, глухар, тетерук, сова сіра, дятел великий. З рептилій живуть гадюки, вужі та ящірки. У водоймах багато жаб, тритонів. Річки й озера багаті на рибу. У лісовій підстилці, під корою дерев, на рослинах живе багато комах.
Листяний ліс — ліс без хвойних дерев.
Листяні ліси поширені у доволі зволоженних регіонах з м'якими зимами. На відміну від хвойних лісів в ґрунтах листяних лісів не утворюється потужний шар підстилки, оскільки надто теплий і вологий клімат сприяє швидкій переробці рослинних решток. Хоча листя опадають щорічно, маса листяного опаду не набагато перевищує хвойний, оскільки листяні дерева надто світлолюбні і зростають рідше, ніж хвойні. У листяному опаді, порівняно з хвойним, міститься удвічі більше поживних речовин, особливо кальцію. На відміну від хвойного перегною, у менш кислому листяному перегної активно відбуваються біологічні процеси за участю дощових хробаків і бактерій. Тому майже весь листяний скид до весни розкладається, і утворюється гумусовий шар, що зв'язує поживні речовини в ґрунті та перешкоджає їх вимиванню.