Ілля Муромець вирішив йти до столиці короткою дорогою, однак перед цим його попередили, що, мовляв, це згубне місце, краще там не ходити. А гинули там люди і тварини через Солов'я-розбійника, який свистом своїм губив і живих істот і природу. Коли Ілля під'їхав до Солов'я, розбійник став свистіти, чому кінь богатиря став запинатися.
Через якийсь час, Муромець переміг лиходія і підв'язав його до стремена. Звідти він повіз його в стольний Київ град.
Объяснение:
Илья Муромец решил идти в столицу короткой дорогой, однако перед этим его предупредили, что, мол, это гиблое место, лучше там не ходить. А гибли там люди и животные из-за Соловья-разбойника, который свистом своим губил и живых существ и природу. Когда Илья подъехал к Соловью, разбойник стал свистеть, отчего конь богатыря стал запинаться.
Спустя какое-то время, Муромец победил злодея и подвязал его к стремени. Оттуда он повез его в стольный Киев град.
гісторыя пачалася з таго, што гэтая прыгожая, выпеставанная, уся як лялька дзяўчынка прыйшла ў новы клас. У клас дзе вучыўся Антон. Адразу, як ён даведаўся аб знаходжанні новай дзяўчынкі ў класе, Антон не ўзлюбіў яе. На першым жа ўроку ён паслаў ёй угрозающую запіску. Але эма адразу на яе адказала.
Вось і рэкі па замярзалі, а Антон ляжыць на ложку і думае аб Эме. Але тут яго думкі перапыніў голас Янкі Маркаўцова. Прыйшоў Янка за Антонам не проста так. Ян не захацеў ўсё распавядаць і пацягнуў Антося да ракі.
А на рацэ сабралася ледзь не поў калгаса, дзівяцца ўсе дзяўчынцы якая так выдатна катаецца на каньках. І як вы думаеце да то гэта? Вядома Эма Пшанічная.
І тут у Антона нарадзілася ідэя як адпомсціць Эме. Антон вырашыў навучыцца катацца так як Эма, а можа і лепш.
Тры вечары Антон вучыўся катацца на каньках на аддаленым лёдзе, што б яго ніхто не заўважыў. І вось сёння, пасля школы Антось бяжыць да ракі. Эма ўжо катаецца. Антон абувае свае новенькія канькі і вырабляляе трукі якія толькі што вырабляла Эма. Потым яны бягуць на переганкi.
-- Пантона-Мантона-Дэмантона! Ты не крыўдуеш на мяне? Давай не будзем сварыцца, а будзем дружыць.
-- Давай дружыць, --падумаўшы, згадзiўся я...