Відповідь:
Як ми переконалися на прикладі Сонця, маса зорі е тією з найважливіших характеристик, від якої залежать фізичні умови в її надрах. Безпосереднє визначення маси можливе лише для подвійних зір.
Подвійні зорі називаються візуально-подвійними, якщо їхню подвійність можна помітити під час безпосередніх у телескоп.
Прикладом візуально-подвійної зорі, видимої навіть неозброєним оком, є £ Великої Ведмедиці, друга зоря від кінця "ручки" її "ковша". При нормальному зорі зовсім близько біля неї видно другу слабку зірочку, її помітили ще стародавні араби й назвали Алькор (Вершник). Яскравій зорі вони дали назву Міцар. Міцар і Алькор віддалені одна від одної на 1 Г. У бінокль таких зоряних пар можна знайти чимало.
Системи з кількістю зір n ³3 називаються кратними. Так, у бінокль видно, що г Ліри складається з двох однакових зір 4-ї зоряної величини, відстань між якими 3'. При в телескоп Е Ліри - візуально-четверна зоря.
Однак деякі зорі виявляються лише оптично-подвійними, тобто близькість таких двох зір е. результатом випадкової проекції їх на небо. Насправді в вони далекі одна від одної. А якщо під час з'ясовується, що вони утворюють єдину систему і обертаються під дією взаємного притягання навколо спільного центра мас, то їх називають фізичними подвійними.
Багато подвійних зір відкрив і вивчив відомий російський учений В. Я. Струве. Найкоротший відомий період обертання візуально-подвійних зір - кілька років. Вивчено пари, в яких період обертання становить десятки років, а пари з періодами в сотні років вивчать у майбутньому. Найближча до нас зоря a Центавра є подвійною.
Період обертання її складових (компонентів) - 70 років. Обидві зорі в цій парі за масою і температурою подібні до Сонця.
Головна зоря звичайно не знаходиться у фокусі видимого еліпса, який описує супутник, бо ми бачимо його орбіту в проекції викривленою. Але знання геометрії дає змогу встановити справжню форму орбіти й виміряти її велику піввісь а в секундах дуги. Якщо відома відстань О до подвійної зорі в парсеках і велика піввісь орбіти зорі-супутника в секундах дуги дорівнює а", то в астрономічних одиницях вона дорівнюватиме:Aa. e. = a’’ x Dпк, або Аа. е. = а"/р",
оскільки Dпк = 1/р".
Пояснення:
перечитай може десь помилився
Дивлячись на таких людей, здається, що отримувати бажане в житті зовсім не складно. Але насправді, вони засвоїли – частково з досвіду, а частково підсвідомо – певний склад думок та стратегії, які приводять до успіху. Вони бездоганно опанували мистецтво, як чітко поставити собі мету і таким чином гарантувати, що їхня мрія втілиться.
Для більшості з них розуміння, як реалізувати задумане, здається, інстинктивним. Але решта з нас, має засвоїти певні стратегії, які до налаштувати розум на успіх та перемогу.
Именно Ёжик любит сумерничать («Разрешите с вами посумерничать»): он восхищён осенней тишиной и думает, как лучше её оттенить («Как оттенить тишину»), он первым слышит голос горы («Когда ты прячешь солнце, мне грустно»), любуется лунной ночью и туманом («Ёжик в тумане»), задумывается над тем, как это – когда тебя совсем нет («Если меня совсем нет»), и т. д. Медвежонок более прагматичный, деятельный, непоседливый. Он тоже умеет созерцать (недаром он закадычный друг Ёжика), однако ему присуще скорее действие («Пойдём наберем грибков, зажарим! А я для тебя яблочко припас!»). Тем не менее внимательный читатель обнаружит, что в наблюдательности и чувстве красоты Медвежонок вряд ли уступит Ёжику. («Медвежонок давно открыл глаза и глядел теперь на рыжие деревья, на ветер, который морщил лужу, а Ёжик всё бормотал и пришёптывал…» – «Звуки и голоса»; в сказке «Красота» именно Медвежонок первым замечает особую красоту осенней голой ветки.)
В сказке «Разрешите с вами посумерничать» помимо Ёжика и Медвежонка есть и третий герой – Заяц, который, подражая своим друзьям, хотел посумерничать с ними, но так и не смог понять, как надо сумерничать, а главное – для чего. Из этой троицы самый восприимчивый, которого буквально ранило пение Зайца с Медвежонком, конечно же, Ёжик. Он умеет молчать, он умеет концентрироваться на наблюдении и полностью погружаться в переживание красоты окружающего. Именно эти качества и делают его воображение таким богатым.