Людство майбутнього в оповіданні Р.Д. Бредбері «Усмішка»: зруйновані міста; дороги, понівечені від бомбардування; радіоактивні поля; одяг із грубої мішковини; «свята» ненависті та руйнації; ненавидять минуле; відмова від цивілізації; надія на відродження «нової» цивілізації («з’явиться людина з душею…, в якої душа горнеться до гарного…»).
Рей Бредбері, як і Леонардо да Вінчі, мріяв про духовно тлене людство, про велич людини, її моральне відродження, про перемогу добра над злом, краси над ненавистю. Проте реальна дійсність вимагала від нього показати жахливий стан людства і його темне майбутнє. Зазираючи на кілька століть уперед, Бредбері дає трагічні відповіді на запитання, що висунув у своєму мистецтві Леонардо да Вінчі: людина й людство прямують хибним шляхом, вони втрачають все світле, піднесене, прекрасне. Однак, як і його великий попередник, Бредбері вірить у духовне відродження людини. Якщо в серці хоча б однієї людини перемагає добро: світ ще не загинув, людство ще може врятуватися.
Духовне відродження людства починається з духовного відродження кожної людини.
1.Ученый кот поет песни и рассказывает сказки.
2.Русалки, лешие и невиданные звери Лукоморья.
3.Избушка на курьих ножках, наличие видений в лукоморье.
4.Утренний выход из воды морского дядьки и его витязей.
5.Противостояние королевича и царя.
6.Над морями и лесами несется колдун с богатырем на бороде.
7.Заключенную в темницу царевну оберегает волк.
8.Баба Яга в ступе и Кащей возле золотых запасов.
9.Сказочное Лукоморье проникнуто русским духом.
10.Ученый кот множество сказок поведал побывавшему в Лукоморье автору.
