я думаю ето так
CuO+H2O = Cu(OH)2 - оксид меди + вода = гидроксид меди;
HCL+CuO = CuCl2 + H2O – соляная кислота + оксид меди = дихлорид меди + вода;
HCL+SO2 = реакция не пойдет, так как кислота и кислотный оксид не реагируют между собой – соляная кислота и оксид серы = облом :) ;
NaOH+P2O5, уравнения разные при разных соотношениях, например: 6NaOH + P2O5 = 2Na3PO4 + 3H2O, 4NaOH + P2O5 = 2Na2HPO4 + H2O, 2NaOH + P2O5+ H2O = 2NaH2PO4 – гидроксид натрия + фосфорный ангидрид = фосфат натрия + вода;
NaOH+CO2 = NaHCO3 – гидроксид натрия +двуокись углерода = гидрокарбонат натрия;
NaOH+CaO, надо уравнять CaO + 2NaOH = CaOH2 + 2NaO - оксид кальция + гидроксид натрия = гидроксид кальция + гидроксид натрия;
NaOH+N2O5 = NaNO3 + H2O - гидроксид натрия + оксид азота = нитрат натрия + вода;
CaO+CO2 = CaCO3 - оксид кальция + двуокись углерода = карбонат кальция.
1.класицизм.
2.етимологія.
3.сентименталізм.
4. значенням.
5.Пітер Пауль Рубенс, Антон ван Дейк (Фландрія), в живописі: Кортона, Караваджо, в архітектурі Лоренцо Берніні (Італія), Бартоломей Растреллі (Росія), в літературі: Педро Кальдерон (Іспанія), Агріпа д'Обіньє (Франція), Михайло Ломоносов (Росія).
6.Жак-Луї Давід (1748—1825), Франція
П'єр Нарсіс Герен (1774—1833), Франція
Антуан Жан Гро (1771—1835), Франція
Жан-Батист Реньо (1754—1829), Франція
Гільом Гільон Летьєр(1760—1832), Франція
Жак Реаттю (Jacques Réattu, 1760—1833), Франція.
Объяснение:
Особливості драматичного конфлікту в п'єсі Г. Ібсена "Ляльковий дім"
Що стало причиною такого великого інтересу європейців до твору Ібсена? А що такий спалах був, можемо довести хоч би переліком постановок п'єси у різних країнах. У головній ролі на сцену виходили легендарні Сара Бернар, Елеонора Дузе, Віра Комісаржевська. Вистава мала шалений успіх, театри виїжджали з нею на гастролі. Тільки у Сполучених Штатах Америки п'єсу не зрозуміли.
Навколо твору норвезького драматурга точилася жвава, а часом агресивна, дискусія. Ібсена звинувачували у прославленні жінки, яка заради своєї гордині порушує багатовікові моральні цінності, залишає дітей, що то є заклик до руйнації святих сімейних засад, що то є виправдання дезертирства тощо. У Німеччині вимагали переробити кінцівку, і автор був змушений переписати останню сцену: тут Нора останньої миті вирішує залишитися у родині, відмовляючись від свого задуму.
Чому ж "родинна п'єса" викликала такий бурхливий інтерес? Зміст її здається простим: є дуже порядна буржуазна сім'я, де чоловік і жінка вірні одне одному і є люблячими батьками. Він робить все, щоб родина не знала матеріальних нестатків. Вона прикрашає собою власний салон і має величезний успіх у "світі". Така собі Барбі у спеціально для неї зробленому будиночку. Але у її минулому є "кістяк у шафі". Давно, коли її чоловікові потрібна була медична до не вистачало коштів на лікування, вона звернулася за позикою до лихваря Крогстада. На її борговому листі повинен був розписатися як гарант її батько, що саме вмирав тоді. І бідолашна жінка підробила його підпис, та ще й датувала його кількома днями по смерті батька. Тепер Крогстад шантажує її цим документом, пише листа її чоловіку. Несподівано, після розмови з фру Ліппе, Крогстад віддає кримінальний доказ, але врятувати ситуацію вже не можна: занадто вже багато всього довелося передумати й пережити колишній ляльці, що нарешті стала людиною.
Дивіться також
"Ляльковий дім" (повний текст)
"Ляльковий дім" (скорочено)
"Ляльковий дім" (реферати)
Чи вважає сама героїня свій вчинок злочином? (та інші запитання)
Біографія Генріка Ібсена
Купить Биотуалет Avial PT20B 12/20 л (477)1599 грнКупить Чудовий напарник для здорового образу життя!1 350 грнКупить Гімнастичний килимок з ударопоглинальною поверхнею!580 грнКупить Збери власний продуктовий кошик онлайн. Безпечна доставка.від 215 грн
Річ у тому, що Нора не хоче більше бути жінкою-лялькою, але бути просто жінкою вона ще не готова. І вона йде з дому, від родини, щоб знайти своє місце у людській спільноті незалежно від волі будь-якої іншої людини.
Цікаво, що той гнів, ті колючі слова, яких не в для коханої дружини Хельмер, здається, мотивовані не тим, про що він каже, а можливістю розголосу. Другий лист від Крогстада повністю змінює його настрій: лялькою знову можна бавитися. .
Але нічого в житті повернути не можна, як би нам цього не хотілося...
У атмосфері "кінця століття", коли саме повітря було наелектризоване якимсь передчуттям майбутніх величезних зрушень, родинна історія сприймалася як заклик до духовного бунту, до визволення особистості і була співзвучна настроям демократичної аудиторії усіх європейських країн, тим більше Росії, що жила напередодні революції 1905 року, "...під тією безтурботністю жінки-дитинки і лялечки, яка вся світиться наївною радістю життя, відчувалася можливість глибоких і сильних почуттів, які скоро переродять Нору і разом із стогонами відчайдушної скорботи вирвуть промови полум'яного протесту, одягнуть образ у барви трагічні