Более 450-ти лет тому назад, Иван Грозный утвердил открытие первой типографии на Великой Руси.
Благодаря расширению территорий, развитию ремесленничества, хозяйства и торговли, населению Великой Руси, требовалось все больше знаний во все возможных направлениях и областях, в том числе для духовного обогашения.
Необходимость печатных изданий возникла из-за несовершенства рукописных копий. Переписанные от руки книги, в большинстве случаев искажали информацию, а порой, даже смысл рукописи Население росло, количество рукописных книг увеличивалось, а их качество стремительно снижалось Доверие людей к переписчикам быстро иссякло, потому что никто не хотел читать дорогостоящие, не правдивые рукописи со скудным смыслом.
В 1563 году первопечатниками на Руси стали Петр Мстиславцев и Иван Фелоров. Самым первым, точно датированиым печатным изданием стала книга "Апостол", которая, в те времена, считалась основным учебником для изучения духовенства. По ней учились монахи, крестьяне, дворяне. "Апостол" - это не просто книга, а своеобразная Азбука для церковно-приходских школ царских времен.
Процесс выпуска книги "Апостол" оказался тяжелым и достаточно творческим, и занял у печатников целый год кропотливого труда.
Они отливали шрифты, создавали и улучшали печатное оборудование, старательно внедряли новые техники печатания, и смогли явить всему миру, настоящий шедевр!
Бумагу для книги везли из Франции, она отличалась тем, что была тонкая и очень прочная. Буквы в книге выполнены в рукописном стиле, это означает, что печатники вылили специальный шрифт который был привлекателен своей красивой формой, завитками и линиями. Для удобства читателей, Петр и Иван придумали равномерные пробелы между словами, отступы от края страницы, которые были одинаковы слева и справа.
1. Дати ґрунту відпочити. Це значить, що цілий рік на земельній ділянці не бажано вирощувати культурні рослини. Бур’яни також бажано виполювати. До зими потрібно ґрунт перекопати таким чином, щоб верхній шар перевернути донизу. Такий відпочинок піде на користь Вашій земельній ділянці.
2. Оздоровити ґрунт – це скосити з незасіяної ділянки бур’яни, у яких ще не встигло сформуватися насіння. Якщо бур’яни виросли досить великими, їх потрібно подрібнити і розкидати по поверхні ґрунту, а потім заробити. Під шаром ґрунту бур’яни будуть розкладатися, при цьому будуть вивільнятися поживні речовини.
3. Прекрасним засобом збагачення ґрунтів поживними речовинами є сидерати. Після збирання врожаю (наприклад, картоплі) наприкінці літа або на початку осені можна висаджувати швидкорослі рослини-сидерати: гірчицю, редьку, квасолю, сою, горох, конюшину, гречку, овес та інші. Цим вони фіксують з повітря азот і збагачують не ґрунт,а також піднімають з нижніх до верхніх шарів ґрунту інші поживні елементи.
4. Восени можна засіяти ділянки житом. Весною його слід глибоко перекопати разом з бур’янами, які виросли за цей час. А через 2 тижні можна сіяти заплановані культури.
5. Вносьте органічні добрива – гній, компост, перегній, курячий послід або обробляйте його спеціальними мікробіологічними препаратами. Проте, найефективнішим є внесення добрив, які уже підготовані до внесення. Це сприяє тому, що економиться час і рослини отримують елементи живлення зразу у доступній формі.
Дано: сторони а, b i медіана mb.
Побудувати ∆АВС.
Побудова: Додаткова побудова
1) Будуємо довільну пряму а.
2) На цій прямій позначаємо довільну точку А.
3) Циркулем вимірюємо довжину відрізку b.
4) Будуємо коло з центром в точці A i радіуса b.
5) Позначаємо точку перетину кола i прямої В.
6) Будуємо серединний перпендикуляр до відрізку АВ.
7) Будуємо коло з центрами в точках A i В довільного радіуса.
8) Позначаємо точку перетину кіл D i D1.
9) Будуемо пряму DD1, яка перетинає відрізок АВ в точці Е - середина АВ.
Будуємо трикутник за трьома сторонами a, mb; 1/2b.
Побудова:
1) Будуємо довільну пряму а.
2) Позначаємо на цій пряміц довільну точку N1.
3) Циркулем вимірюємо довжину відрізку NC (NC = 1/2b).
4) Будуємо дугу з центром в точці N1 i радіуса NC.
5) Точку перетину прямої а та кола позначаємо C1.
6) Вимірюємо циркулем довжину відрізку BN = mb.
7) Будуємо циркулем дугу з центром в точці N радіуса NB.
8) Вимірюємо циркулем довжину відрізку ВС = а.
9) Будуємо коло з центром в точці С1 i радіуса ВС.
10) Позначаемо точку перетину дуг В1.
11) Будуємо відрізки B1N1 та В1С1.
12) Вимірюємо циркулем довжину відрізку NA (NA = 1/2b).
13) На продовженні сторони N1C1 за точку N1 будуємо відрізок N1A1 = NA = N1C1.
14) Будуємо відрізок А1В1.
А1В1С1 - трикутник, побудований на сторонах a i b та медіан, проведені сторони в mb.
Благодаря расширению территорий, развитию ремесленничества, хозяйства и торговли, населению Великой Руси, требовалось все больше знаний во все возможных направлениях и областях, в том числе для духовного обогашения.
Необходимость печатных изданий возникла из-за несовершенства рукописных копий. Переписанные от руки книги, в большинстве случаев искажали информацию, а порой, даже смысл рукописи Население росло, количество рукописных книг увеличивалось, а их качество стремительно снижалось Доверие людей к переписчикам быстро иссякло, потому что никто не хотел читать дорогостоящие, не правдивые рукописи со скудным смыслом.
В 1563 году первопечатниками на Руси стали Петр Мстиславцев и Иван Фелоров. Самым первым, точно датированиым печатным изданием стала книга "Апостол", которая, в те времена, считалась основным учебником для изучения духовенства. По ней учились монахи, крестьяне, дворяне. "Апостол" - это не просто книга, а своеобразная Азбука для церковно-приходских школ царских времен.
Процесс выпуска книги "Апостол" оказался тяжелым и достаточно творческим, и занял у печатников целый год кропотливого труда.
Они отливали шрифты, создавали и улучшали печатное оборудование, старательно внедряли новые техники печатания, и смогли явить всему миру, настоящий шедевр!
Бумагу для книги везли из Франции, она отличалась тем, что была тонкая и очень прочная. Буквы в книге выполнены в рукописном стиле, это означает, что печатники вылили специальный шрифт который был привлекателен своей красивой формой, завитками и линиями. Для удобства читателей, Петр и Иван придумали равномерные пробелы между словами, отступы от края страницы, которые были одинаковы слева и справа.