5закінчення xx століття незвичайне тим, що людство, досягнувши величезних технічних успіхів, опинилось перед фактом, що здоров’я воно не примножило. бажання забезпечити собі більш комфортні умови життя призвело до стрімкого науково-технічного розвитку, наслідком якого є збільшення небезпечних чинників та посилення їх негативного впливу на організм людини. сьогодні проблема загрози здоров'ю розглядається як одна із загроз планетарного масштабу. сутність цього явища пов'язана з тією закономірністю в природі, що кожен біологічний вид вимирає, якщо змінюються умови існування, до яких він пристосовувався тисячоліттями у ході своєї еволюції. а людська діяльність протягом xx століття не тільки не перешкоджала формуванню передумов антропологічної катастрофи, а, навпаки, сприяла їх розвитку, тому що кардинально змінювала умови життя, до яких людство адаптовувалося віками. вагомість і актуальність проблеми викликала стурбованість представників педагогічної науки, особливо у напрямку формування у наших дітей мотивації на здоровий б життя. не кожна дитина усвідомлює, що здоров'я - це одна з головних умов фізичного і статевого розвитку, досягнення успіху в здоровому житті, реалізація здібностей і талантів. здоров'я потрібне всім, щоб знайти своє місце у житті. щоб кохати і бути коханим. щоб радіти, сміятися і насолоджуватися життям. здобути знання, проявити свої здібності, мати життєву перспективу, вміти, нарешті, стати корисним суспільству може тільки така особистість, яка фізично розвинена, фізіологічно гомеостатична, соціально адаптована, психічно врівноважена, живе в гармонії з природою і має чіткі свідомі позитивні мотивації, усвідомлює свої родинні й народні цінності, має духовну основу. виховання здорової дитини, охорона її здоров'я в освітньому просторі — ось основна мета цієї роботи, тому що ми несемо відповідальність перед нею за свою діяльність, ми зобов'язані забезпечити якнайповнішу реалізацію здорового навчання учнів і при цьому вирішити завдання виховання здорового покоління, від чого значною мірою залежить інтелектуальний, духовний потенціал, ресурс розвитку суспільс
Объяснение:
Гео-гелиоцентрическая система мира — исторический вариант геоцентрической системы мира, в котором Земля покоится в центре мира, Солнце и Луна обращаются вокруг Земли, а все пять известных тогда планет — вокруг Солнца. Таким образом, эту конструкцию можно рассматривать как компромиссную между геоцентрической системой Птолемея и гелиоцентрической моделью Коперника, причём с точки зрения наблюдений движения планет гео-гелиоцентрическая система ничем не отличается от коперниканской.
Данная система использует многие преимущества модели Коперника и в то же время не требует радикального пересмотра взглядов на место Земли в космосе (многие античные и средневековые учёные выдвигали серьёзные научные аргументы против такого пересмотра). В частности, эта модель мира не вступает в конфликт с установками католической церкви, открыто осудившей гелиоцентризм в 1616 году. Один из авторов данной модели, Тихо Браге, писал, что он хотел «открыть гипотезу, которая в любом отношении не противоречила бы как математике, так и физике, и избежала бы теологического осуждения». В течение XVI—XVII веков гео-гелиоцентрическая система мира также часто выступала как завуалированный легальный вариант системы Коперника. К концу XVII века, после открытия Ньютоном законов динамики и закона всемирного тяготения, все теории, альтернативные гелиоцентризму, утратили научные основания.
