Эбел йиго жив-жив инсанасул цохIо гурони йикIунарей, сунцаниги, сундухъниги хисуларей хазина. Эбелалъ гьитIинаб къоялдаса нахъе балугълъиялде щвезегIан лъимералъе хъулухъ гьабула. Щиб миллаталъул ватаниги, кинаб ракьалда ватаниги инсанасе бищун хирияб жо щибилан гьикъани жаваб цо буго «Эбел». Киниялда бугеб лъимералъги, гIолилазги, херазги, рохаразги хIинкъаразги, къварилъаразги абула гьеб къокъаб амма магIна гъваридаб гьеб рагIи. Дидаги дица нахъе тараб гьитIинабго лъалкI эбелалъул бухIиги, чIухIиги, ургъелги, анищги гъорлъ жубараб бугилан ккола дида. Дун налъулав вуго кидаго ва кив вугониги эбелалда цеве.
Дун кодой вачарай, каранде къарай,
Керен дие кьурай, гIезе гьавурай,
Кинидахъ гIодой чIун ахх бачунаго,
Чанги сардал дие гIолон рорчIарай.
Баба бокьиларо дур беразда дий,
Рохалил гурони магIу хулизе,
Баба бокьиларо дур гIиналдаги,
Гьуинаб гурони калам рагIизе.
Эбелалъул гIадаб гIажаибаб ракI батилин кколаро дида. Гьелда гIадин лъималазда гурхIизеги, ургъел гьабизеги, йохизеги, гIодизеги, тIалаб гьабизеги цогидазухъан бажарулеб батилин кколаро. «Эбелалъул хIатIикь букIуна алжан »,- ан абула. Батизеги гьедин батила гьеб. Эбелалъул адаб-хIурмат рехун тарав чи гьев ккола хIалихьат, квешаб гIамалалъул чи. Амма гьединал гIемер гьечIо.
Гьаниб дие бокьун буго бицине дирго эбелалъул хIакъалъулъ. Эбел ккола дие бищунго кIудияб хазина. Эбелалъ дида малъула лъазе тIадабщинаб. Дир эбел йиго цIодорай, гIакъилай, пагьму кIудияй, гIадамазда гъорлъ берцинго кIалъазе ва йикIине лъалей. Дие бокьилаан гьелъ жиндирго сахлъи цIунизе, халатаб сонилаб гIумру гьелъул букIине, гьелъул рекIелъ ругелщинал мурадал тIуразе ва нижедаса йохун йикIине. Дир гIадинай хIеренай, хIасратай, калам гьуинай эбел лъилго йигодай? Эбелалъ абураб нухда хьвадани гьев чи киданиги мекъи ккезе гьечIо, гьеб дидаго бихьараб жо буго. Дие дирго эбел ккола ракI бащадай гьудуллъунги. Гьелъие дица рекIел ургъалаби рикьула, цинги гьелъ дидаги бицуна кин-щиб гьабилебали. Эбелалъе лъимер ккола бищунго кIудияб хазина. Эбелалъул лъикIлъиялъулги гьелъул хIеренлъиялъулги бицун бахъунаро.
Дица умумузе гьарула чорхое сахлъи, халатаб гIумру, рохалилаб гуреб хабар рагIугеги гьезда. Эбелалъ лъимералда квешаб жо малъуларо.
Дир хIеренай эбел, хIасратай эбел,
ГIакълу-лъай нижеда малъарай эбел,
Эбел, дур берцинлъи борцунеб роцен
Жеги бахъун гьечIин тола нижеца.
Навіщо читати сучасну літературу?
Розповідаємо, чому не варто зупинятися тільки на класиці
Чи часто ви чуєте, що класичні романи - це майже 100% гарантія якості, а нові книги - як мінне поле, де ніколи не знаєш, на що натрапиш? Є й інше поширене твердження: все написано до нас, Толстого з Достоєвським нікому не переплюнути, а значить нові романи і читати не варто. Як би не так! Дуже навіть варто. Наводимо п'ять доказів наших слів.
Сучасна література допомагає зрозуміти проблеми суспільства
Хороші письменники вловлюють суспільні настрої. Чи не підлаштовуються під «запити споживача», а гостріше відчувають те, чим живуть і про що турбуються їхні сучасники. І кому, як не їм, промовляти травми покоління і виводити на поверхню приховані страхи. Так, близькі за часом події - поява гучного флешмоба # янебоюсьсказать і вихід роману «Маленьке життя» - можна, звичайно, назвати збігом, а можна побачити в цьому прорвався нарив, який тепер легше буде вилікувати.
«Нова проза відображає події і тренди в соціумі. Кожен з нас якимось чином ці їх переосмислює, виробляє власне ставлення до них. Невже не цікаво порівняти свої думки з думками автора? Книги сучасних письменників дозволяють залишатися в актуальному інформаційному полі. Будь-якому думаючої людини це безумовно важливо ».
Редактор відділу інтелектуальної прози Юлія Раутборт
Не випадкова тут і популярність історичних романів, написаних сучасними авторами. Літератори нерідко повертаються до подій минулого, щоб осмислити сьогодення. І на перший погляд здається, що Гонкурівської лауреат Ерік Вюйар в своїй «Порядку денному» в черговий раз розповів про гітлерівську Німеччину та її сусідів, а насправді - продемонстрував, як культура споживання зробила непереможними великі компанії і як лідер, чий авторитет підтримували ЗМІ , мало не знищив добру половину світу.
«Не секрет, що відразу після події книги пишуться погано, і зараз ми переживаємо наслідки Другої світової війни в літератур гаємо великий сплеск історичного роману. Це спроба проговорити травми: не тільки військові, але і наслідки сталінських чисток, наприклад ».
Літературний оглядач Наталя Ломикіна
