М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации
vitya48
vitya48
27.05.2021 01:09 •  Другие предметы

Оценка ресурсообеспеченности отдельных стран и регионов мира

👇
Ответ:
alexweber2016
alexweber2016
27.05.2021
Страна Запасы Добыча Ресурсообеспеченность
( млрд. тонн ) ( млн. тонн ) ( в годах )
нефть уголь железные руды нефть уголь железные руды нефть уголь железные руды
Весь мир 139,7 1725 394 3541 4700 906 0,039 0,367 0,435
США 3 445 25,4 402 937 58 0,007 0,475 0,438
Канада 0,7 50 25,3 126 73 42 0,006 0,685 0,602
Бразилия 0,7 12 49,3 61 29 162 0,011 0,414 0,304
ЮАР 0 130 9,4 0 206 33 0,000 0,631 0,285
Австралия 0,2 90 23,4 29 243 112 0,007 0,370 0,209
4,5(22 оценок)
Ответ:

Вариант 1 (нефть), Вариант 2 (каменный уголь)

Страны

Запасы, млрд. тонн

Добыча, млн. тонн

годы

Россия

Великобритания

Китай

США

Венесуэла

Саудовская Аравия

7,5

0,7

3,2

4,4

8,7

4,6

51,5

95

140

430

105

325

14

7

23

10

83

14,1

СНГ

Германия

Китай

США

Австралия

280

98

105

400

85

700

435

1080

945

210

400

225

97

423

404

4,7(62 оценок)
Ответ:
Страна Запасы Население Ресурсообеспеченность
( млрд. тонн ) (млн. человек) ( тонн на душу населения )
нефть уголь железные руды нефть уголь железные руды
Весь мир 139,7 1725 394 6015 0,023 0,287 0,066
Россия 6,7 200 71 145 0,046 1,379 0,490
Германия 0,2 111 2,9 82 0,002 1,354 0,035
Китай 3,9 272 40 1275 0,003 0,213 0,031
Саудовская Аравия 35,5 0 0 20 1,775 0,000 0,000
Индия 0,6 29 19,3 1015 0,001 0,029 0,019
4,5(36 оценок)
Ответ:
Belatrissa11
Belatrissa11
27.05.2021
Крупнейший поставщик топлива и минерального сы­рья для стран западного мира — развивающиеся стра­ны. Развивающиеся страны (включая Китай и Вьетнам) занимают ведущие позиции в мире по запасам нефти и газа, бокситов, меди, олова, никеля, кобальта, сурьмы и др., а всего сосредоточивают до 35% минерально-сы­рьевых ресурсов мира. Большую часть добываемого топ­лива и сырья эти страны экспортируют. Исключение – новые индустриальные страны, являющиеся в развива­ющемся мире крупным потребителем топлива и мине­рального сырья (нефть, природный газ, черные и цвет­ные металлы и др.).

Развитые страны лидируют по запасам угля, свинцово-цинковых, марганцевых, хромовых руд, молибдена, многих редких и благородных металлов и др., всего, со­средоточивая примерно 40% минеральных ресурсов пла­неты. Среди экономически развитых стран очень круп­ными запасами топлива и минерального сырья облада­ют США, Австралия, Канада и ЮАР. Последние три страны занимают также ведущие позиции в мире по их экспорту. В отличие от развивающихся, развитые стра­ны активно используют не только собственные ресур­сы, но и природно-ресурсный потенциал других стран — развивающихся, Восточной Европы, СНГ, России. Все­го эти страны потребляют 70% мировых минеральных ресурсов. Россия среди крупнейших держав мира имеет самую высокую обеспеченность минеральными ресурса­ми. При доле 2,5% в населении мира она сосредоточи­вает около 25% его минерально-сырьевых ресурсов. Объем запасов и добычи таких видов минерального топ­лива и сырья, как нефть, газ, уголь, железные и медно-никелевые руды, алмазы, платина, золото, апатиты и калийные соли, не только удовлетворяет текущие по­требности экономики страны, но и позволяет значитель­ную их часть экспортировать. Ее общие запасы разве­данного минерального сырья оценивают в 28,3 трлн долл., а прогнозные — в 140 трлн долл.

Вместе с тем, несмотря на высокую обеспеченность в целом, в России либо полностью отсутствуют, либо не соответствуют требованиям современной промышленно­сти (т. е. не удовлетворяют потребность, не освоены в силу сложных горно-геологических условий, отсутствия современных технологий промышленной переработки и т. п.) запасы марганцевых, хромовых, титановых, цир­кониевых, рубидиевых, ртутных, свинцовых, цинковых руд, а также высококачественных бокситов, фосфори­тов, каолинов, бариты и др. Потребности России по многим из них (марганец, хром, ртуть, сурьма, титан, фосфориты и др.) почти полностью обеспечиваются по­ставками из стран СНГ.
4,4(88 оценок)
Открыть все ответы
Ответ:
Полиняша
Полиняша
27.05.2021

У апавяданні В. Карамазава «Дзяльба кабанчыка» расказваецца пра звычайны для вясковага жыцця эпізод — дзеці прыехалі ў вёску да маці «на свежыну» . Але пісьменнік звяртае нашу ўвагу на паводзіны дзяцей, іх адносіны да маці.

Маці вырасціла, выпеставала трох дзяцей: Веру, Ніну і Сцяпана. Мы даведаліся, што ўсе яны добра ўладкаваліся, жывуць у горадзе, не адчуваюць сябе беднымі, а дапамагае маці толькі адзін Сцяпан. Вера і Ніна нават не адчуваюць сваёй віны за тое, што даўно не былі на магіле бацькі, забыліся туды дарогу. Не заўважаюць, што іх маці стала зусім старэнькай, а даглядае такую вялікую гаспадарку. I даглядае не для сябе, а для таго, каб дзеці, прыехаўшы, маглі чаго ўзяць. Пісьменнік не апісвае знешнасці сясцёр, а ўсю ўвагу надае адзенню малодшай сястры Ніны — белы плашчык, чырвоны берэцік, лакавыя чаравічкі. Яна прыехала не дамоў, а ў госці. Ці можна ў белым плашчыку і лакавых чаравічках дапамагчы маці па гаспадарцы? Канешне, не. Ды яна і не збіралася дапамагаць. Яе не ўразілі словы маці аб тым, што цяжка стала «цягнуць» гаспадарку — рукі ломіць і не хапае сіл. Але найбольш яскравы эпізод, які характарызуе ўсіх дзяцей — сцэна дзяльбы кабанчыка. «Смешна было глядзець, як маці бярэ з агульнай кучы кавалак, варочае яго з боку на бок, перакладае з рукі ў руку, гадаючы, каму пакласці, а сёстры і Коля ўважліва сочаць за матчынымі рукамі, маўчаць, ані слова — не да размоў...» Сясцёр і зяця турбуе толькі адно, каб толькі іх не абдзялілі. Адзін толькі Сцяпан заўважае, што маці недзе парэзала палец і ён, заматаны ў белую анучку, «падобны на белую каціную лапку» . Аднаму Сцяпану няёмка, што маці ўсё мяса аддае ім, а сабе нічога не пакінула. Менш за ўсё маці думае пра сябе, а дарослыя дзеці нават не заўважаюць гэтага ў прагным жаданні атрымаць найлепшы кавалак.

4,7(73 оценок)
Ответ:
Davidovaliza
Davidovaliza
27.05.2021

Тоді князь говорить:

— Ну, Ілля Муромець, накажи ти йому!

От Ілля Муромець і каже:

— Ви станьте тут,— до князя і княгині (накрив їх буркою),— я вас прикрию, щоб у вас перепонки у вухах не полопались, коли він буде свистіти.

А Солов'ю-розбійнику наказав:

— Ану, слухай, Соловей-розбійник, що я тобі наказую, засвисти іще раз по-солов'їному!

Так він як засвистів — листя посипалось з дерев і ті богатирі, котрі були у князя Володимира, попадали і рачки тікали. А він іще як заревів по-звіриному, так ті рачки розбіглися, хто куди попав, князя й княгиню Ілля держав під буркою, щоб не попадали і щоб перепонки не полопались.

— Такі ви знатні, га? — каже Ілля Муромець до богатирів.— Тікаєте? А як же я од нього не тікав?

Тоді вивів Солов'я-розбійника у поле і одрубав йому голову.

Потім остався жить у князя Володимира. От одного разу знов богатирі з'їхалися до князя. Гуляли там, бенкетували і щось там не помирилися, посварилися з Іллею Муромцем. Підмовили князя, і князь узяв та й посадив Іллю Муромця в тюрму. Посадив у тюрьму і ту тюрьму обгорнув землею, валом таким. І не посилав три роки Іллі Муромцю їсти, думав, що Ілля вже там загинув.

А дочка князя Володимира, щоб батько не знав, таємно носила Іллі їсти. І він собі так сидить, їсть, п'є, а князь думає, що він уже давно помер.

Пройшло три роки. Коли це один татарський цар, богатир на ймення цар Калін, присилає до князя гінцем листа, пише: «Я татарський цар Калін. Мало мені моїх татар, хочу забрать і твою Київщину. І коли ти мені добровільно не оддаси своє царство, то я прийду з військами, завоюю тебе, і ти будеш зі своєю жінкою у мене на кухні воду носить».

Почитав князь Володимир того листа, перелякався. Зразу почав радитись з жінкою:

— Що нам робить, що нам робить? Привезли й дочку:

— Що нам робить? Дочка каже:

— Ану, пошліть, часом живий Ілля Муромець там?

— Що ти,— каже князь,— здуріла, чи що? Три роки він голодний там сидить, він давно помер, його кістки там розсипались, мабуть.

— Та ні, ні, ану, пошліть!

Він знов кричить на неї, а далі:

— Та, може, і справді він живий.

Батько бачить, що дочка пристає, та й каже:

— Ану, пошлю, підіть подивіться!

Пішли, розкопали... Зайшли. А Ілля Муромець сидить, пісеньки наспівує.

Повернулись вони до князя і говорять:

— Ілля Муромець живий, наче з ним нічого і не бувало.

— Правда?

— Правда.

— Ану гайда! — князь бігом до нього. Прийшов, одімкнув усі двері, випустив Іллю Муромця і почав просити:

— Іллюшко,— каже,— Іллюшко, прости за те, що я на тебе прогнівався і посадив тебе в тюрму! Виручай тепер нас із біди!

— Ні-і! — каже Ілля Муромець.— Іди ти собі! Ти хотів заморити мене голодом, щоб я вмер, а тепер хочеш, щоб я йшов виручати тебе! Нема!

Послав князь княгиню.

Прийшла княгиня, просила, просила, знов Ілля відмовився:

— Ні-і! Нізащо вас не буду захищати. Тоді дочка каже:

— Ану, піду я по

Прийшла дочка, він не відмовляється, каже:

— Ти мене годувала, ти мене держала на світі, за тебе йду, буду захищати Руську землю! Має,— каже,— твій тато і мама щастя.

І як вийшов Ілля Муромець, як пішов з Каліном царем воювати! Розбив Калінове військо. А цар Калін був здоровий, сильний богатир. Коли Ілля розбив його війська, він сам взявся з Іллею бороться. Бились, бились, троє діб бились. Цар Калін уже наче совсім подужав Іллю, кинув його об землю і надавив.

А цар Калін татарський мав три дочки, три красуні дочки мав, і не хотів він Іллю Муромця убить, а тільки залякать. Витяг кинджал і каже: «От я з тебе кишки випущу!» А потім:

— Ну, ще оставлю тебе живим. У мене є три дочки, вибирай яку хоч заміж і будеш жити у мене, будеш мене захищати. Нащо тобі оті руські князі поздавалися, коли ти сам за їх б'єшся, а вони не допомагають тобі?

А Іллі Муромцю оті старики, які його оздоровили, сказали: «Ти як будеш на руській землі, то весь час будеш од землі сили набираться. Скільки будеш лежать на землі, стільки будеш сили набираться». От цар Калін його душить до землі, а Ілля думає: «Га-га-га, души, души!» Та все стає сильнішим і сильнішим.

Цар Калін грозить йому: «Якщо не хочеш мою дочку заміж узяти, то я тебе зразу ж заколю». А Ілля спокійно лежить. Лежав-лежав, а вже відчуває, що силу має! Узяв, захватив ногами та як кине царя Каліна вгору. Той піднявся метрів на десять угору, а тоді як упав — мало не вбився об землю. Ілля Муромець живо схопив його за ноги і давай ті війська, котрі були ще недобиті, тим царем Каліном колошматити. Крутить кругом себе і його ж війська б'є. І розбив усі війська татарські. Потім вернувся назад у Київ, узяв у князя Володимира дочку заміж і живе собі, царствує.

4,6(70 оценок)
Новые ответы от MOGZ: Другие предметы
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ