Майже кожна людина мріє бути багатою: мати немало грошів, дорогоцінностей та речей. Але не кожен з нас замислюється над тим, що фінансове багатство не найголовніше у житті і не треба забувати про такий термін як духовне багатство.
Не кожна багата грошами людина може назвати себе багатою духовно, бо це – особливий вид багатства, який доступний далеко не всім.
Духовне багатство – це рівень глибини душі, внутрішній світ людини, сукупність її моральних цінностей. Дуже часто саме духовне багатство може бути потрібнішим за фінансове.
Духовно багатою можна назвати мудру, розумну людину, яка має за плечима великий досвід у різних сферах та фахах, перемоги та падіння, вміє без конфліктів та сутичок виходити із негараздів та складних ситуацій.
Звісно, не треба плутати поняття «духовно багата людина» та «справжня людина», бо між ними існує невелика різниця. Справжня людина може не мати багатого досвіду, не зобов’язана бути розумною, але вона має в собі таки риси характеру як мужність, чесність, вміння прийти на до у складних ситуаціях.
Варто відмітити, що не кожна розумна людина має глибокий внутрішній світ, бо мати знання та мати мудрість та глибину душі – це різні речі.
У багатьох людей може з’явитися питання: що ж робити, щоб стати духовно багатою людиною? На мою думку, для цього людині треба займатися саморозвитком, читати книжки, як наукові, так і художні. Також треба звертати увагу на себе, свою поведінку у різних ситуаціях, а також на поведінку інших людей, на свою та їх реакцію на те, що відбувається навколо.
Я вважаю, що кожен з нас має прагнути до того, щоб бути духовно багатою людиною, бо це – показник глибини її духовного світу, її мудрості, а також з такою людиною майже завжди можна знайти спільні теми для розмови та приємно поспілкуватися або обсудити будь-яку новину.
Источник: Твір на тему Духовне багатство
:У нашому мозку є особлива зона читання. Завдяки їй людський мозок розпізнає написані слова, «декодує» знаки не як зображення, а як мовні символи. Для вміє читати це здається простим процесом, але варто знати, що людина навчилася це робити не так давно, всього кілька тисячоліть тому. За мірками історії і еволюції це дуже малий термін.
А адже саме ця здатність дозволила зберігати в часі і передавати на відстані інформацію в усіх сферах знання! Отже, читання - базовий навик для розвитку цивілізації. Але мало просто читати, потрібно розуміти і запам'ятовувати прочитане. Навіть найефективніші техніки читання без фіксування інформації в пам'яті зовсім марні.
Решение (табличный метод):
составим таблицу, где каждая строка соответствует переводчику, а столбец – языку
Немецкий
Шведский
Японский
Китайский
Французский
Греческий
Дима
Юра
Саша
знание языка будем отмечать в таблице единицей, а незнание – нулем
по условию каждый переводчик знает ровно 2 языка, поэтому в каждой строке должно быть две единицы;
также по условию каждый язык знает только один переводчик, поэтому в каждом столбце должна быть только одна единица
из (1) следует, что японский знает Саша
Немецкий
Шведский
Японский
Китайский
Французский
Греческий
Дима
0
Юра
0
Саша
1
из (2) и (5) следует, что Дима не знает ни шведского, ни греческого:
Немецкий
Шведский
Японский
Китайский
Французский
Греческий
Дима
0
0
0
Юра
0
Саша
1
из (3) следует, что Саша не знает ни китайского, ни французского:
Немецкий
Шведский
Японский
Китайский
Французский
Греческий
Дима
0
0
0
Юра
0
Саша
1
0
0
из (4) следует, что Юра не знает ни греческого, ни немецкого; отсюда сразу следует, что греческий знает Саша; поскольку он знает всего два языка, немецкий и шведский он не знает:
Немецкий
Шведский
Японский
Китайский
Французский
Греческий
Дима
0
0
0
Юра
0
0
0
Саша
0
0
1
0
0
1
далее сразу получаем, что Дима знает немецкий, а Юра – шведский:
Немецкий
Шведский
Японский
Китайский
Французский
Греческий
Дима
1
0
0
0
Юра
0
1
0
0
Саша
0
0
1
0
0
1
из (6) находим, что второй (европейский!) язык Юры – французский; тогда Диме остается китайский:
Немецкий
Шведский
Японский
Китайский
Французский
Греческий
Дима
1
0
0
1
0
0
Юра
0
1
0
0
1
0
Саша
0
0
1
0
0
1
таким образом, ответ Ю,Д